Фестиваль"Лауреат Нобелівської премії"

Щороку влітку багато гостей приймає древній Нобель. Тут відбувається відомий фестиваль «Лауреат Нобелівської премії».

Він був заснований у 2003 році. Його ініціатором («хрещеним батьком») був доктор філологічних наук, письменник і літературознавець Григорій Штонь.
Побувавши в наших краях на відпочинку, він був зачарований красою нобельського пейзажу: велике, надзвичайно чисте озеро басейну Прип’яті, а в нього вдається півострів, на якому розташоване село, причому городи всіх садиб виходять просто на берег, а півострів в деяких місцях завширшки лише метрів сімсот. 

Але ще більше вразила пана Штоня назва села: Нобель! Він звернувся до Рівненської обласної адміністраціїї й запропонував: «А давайте втремо носа шведам! І заснуємо в Україні свою - Нобельську премію - та щороку вручатимемо її найкращим гумористам. Бо, мовляв, поки хтось із наших земляків дочекається Нобелівської премії, то й друге тисячоліття спливе!» 

Засновниками Нобельської премії є Нобельська сільська Рада Зарічненського району, Зарічненська районна державна адміністрація, районна рада, Рівненська організація Національної спілки письменників України, Управління культури Рівненської облдержадміністрації. 

Співзасновниками і спонсорами можуть виступати юридичні та фізичні особи. Творчий директор фестивалю - письменник-гуморист із селища Зарічного Роман Демчук. 

Перший фестиваль відбувся наприкінці серпня 2003 року. Були відзначені переможці в чотирьох номінаціях: «Краще сатирично-гумористичне видання (книга) України ХХІ століття», «Майстер художнього слова», «Пісенне мистецтво», «Оригінальний жанр». Згодом додалася ще п’ята: «Сатирично-гумористичний малюнок». Сцена, на якій відбуваються виступи та з якої оголошують лауреатів, розташована просто неба й прикрашена очеретом. 

Гумористичний фестиваль має, природно, й свої дотепні ритуали. Так, грошова винагорода (500 гривень за перше місце, по 250 — за два других) вручається дрібними грошима (п’ятдесятикопійчаними монетами) у мішку. Крім грошової винагороди, вручається спеціальний диплом та пам’ятна медаль, які не можуть бути продані, подаровані, а при втраті не поновлюються. 

На медалі зображений тлустий сом — найкраща здобич місцевих рибалок. Але нагородження може відбутися лише за умови виконання лауреатом так званих «гарантованих обов’язків». Так, він має замочити медаль у кухлі горілки, вина, пива, води газованої чи без газу з озера Нобель, вихилити цей кухоль до дна, промовляючи: «Щоб не заіржавіла!» 

Після цього лауреат має забожитися, гамселячи себе постуком у груди, що більше ніколи не буде претендувати на лауреатство (вдруге цю премію можна отримати хіба що посмертно).

Нарешті він відповідає на жартівливі запитання ведучого та виконує який-небудь твір «на підтвердження, що звання лауреата Нобельської премії не куплене, а чесно зароблене».

Нещодавно з’явилися ще одна традиція: на дереві край сцени підвішуються листки з побажаннями фестивалю від почесних гостей.