вівторок, 23 травня 2017 р.

Військовий флот на Поліссі: події і факти фільму "Забута флотилія"


Ця стаття вперше була надрукована в газеті "Україна Молода" під назвою "Забута флотилія. Кораблі, які впродовж чверті століття встигли двічі прислужитися Польщі та Україні", автор - Олександр ШИМАНСЬКИЙ.

З огляду на її велику цінність для історії Полісся, ми передруковуємо її тут без змін зі збереженням авторських прав її автора та видавця.

неділю, 21 травня 2017 р.

Архівні відомості про маєток Муравин


Архивный шифр: LT LVIA Ф. 1280 оп. 1 д. 1417

Заголовок: Материалы, относящиеся к роду Генюшей: дело о процессе по жалобе Теодора Генюша на Стефана Тура о грабеже денег и имущества в доме для приезжих в гор. Пинске с помощью Григория и Павла Туров и Кривицкого. 

1637 г.; заявление возного о вручении повестки в суд Генюшам Адаму, Александру и Екатерине, урожд. Дымской, в им. их Моравин Пинского пов. по жалобе Косцев Рафаила и Альбины, урожд. Дымской. (Имеются печати)

Архівний документ про маєток Заозір'я


Архивный шифр: LT LVIA Ф. 1280 оп. 1 д. 1448

Заголовок: Дело о продаже части м. Мотоль и им. Заозерье Пинского пов. Юрием, Андреем и его женой Богумилой, урожд. Немиржиц, Терлецкому Роману, Ельскому. (Имеются печати)

середу, 10 травня 2017 р.

У селі Храпин помер єпископ Пінський та Турівський Юрій Булгак


Юрій Булгак гербу Сирокомля (пол. Jerzy Bułhak) - василіянин, архимандрит Лещинський і Супрасльський, єпископ Пінської єпархії Руської Унійної Церкви.

Помер 12 березня 1769 в Храпині, а похований в Битенському василіянському монастирі. Його похорон описав віршем василіянин Никодим Гринєвич.

У селі Храпин помер єпископ Пінський та Турівський Антон Жолкевський


Антонін Жолкевський, деякі автори подають його ім'я як Антін або Антоній (пол. Antonin Żółkiewski) - василіянин, єпископ Пінської єпархії Руської Унійної Церкви, архимандрит Лавришівського монастиря.

Помер 2 березня 1702 у маєтку Пінських унійних єпископів у селі Храпин, а похований у Пінській унійній катедрі.

Репресовані зарічненці: хутір Коник


Шоломицкий Михал. (Szołomicki Michał s. Bazylego i Marii). 
Род. в 1897 г. в д. Кочановиче (Качановичи) гмины Лемешевичи Пинского повята Полесского в-ва. Окончил реальное училище в г. Пинск, один год учился в Санкт-Петербургском политехническом институте, окончил Киевскую школу прапорщиков русской армии. 

Секретарь мирового суда в г. Пинск, владелец хутора в д. Кочановичи. Жил на хуторе Коник гмины Морочно Пинского повята Полесского в-ва (ныне с. Коник Заречненского р-на Ровенской обл., Украина). 

Репресовані зарічненці: село Млинок


Мельник Іван Васильович, 1917 р. н., с. Млинок Морочненського р-ну. Українець, член ВЛКСМ, рядовий полкової батареї 116 сп 21 сд. Прож. с. Люговичі Лодейнопольського р-ну Ленінградської обл. (Росія). Заарешт. 19 жовтня 1941 р. Обвинувач. за ст. 19-58-1б КК РРФСР. Засудж. ВТ Південної групи військ 7 армії 2 листопада 1941 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав. Звільн. 8 вересня 1951 р. Ухвалою ВТ ПрикВО від 11 лютого 1958 р. вирок скасовано, справу припинено за недоведеністю обвинувачення. (СБУ, 15497).

Репресовані зарічненці: хутір Глини Морочненської сільради


Максимчук Марія Данилівна, 1932 р. н., х. Глини Маломорочненської сільради Зарічненського р-ну. Українка, освіта початкова, колгоспниця к-пу ім. Леніна. Прож. х. Глини Зарічненського р-ну. Заарешт. 1 вересня 1956 р. Обвинувач. за ст. 20-54-1а КК УРСР. Засудж. Рівненським облсудом 30 листопада 1956 р. на 10 р. ВТТ з конфіскацією 1/2 майна. Ухвалою ВС УРСР від 4 березня 1960 р. термін покарання знижено до 4 р. ВТТ. Звільн. 1 вересня 1960 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 24 червня 1992 р. (СБУ, 10853).

Репресовані зарічненці: село Старі Коні


Ковтунович-Чикун Віра Євменівна, 1920 р. н., с. Старі Коні Зарічненського р-ну. Українка, освіта 3 кл., селянка. Прож. с. Старі Коні Зарічненського р-ну. Заарешт. 20 травня 1944 р. Обвинувач. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР. Засудж. ВТ військ НКВС Рівненської обл. 2 грудня 1944 р. на 10 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Звільн. 20 травня 1954 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 30 грудня 1992 р. (СБУ, 11096).

Репресовані зарічненці: село Мутвиця


Корнійчук Оксентій Максимович, 1904 р. н., с. Мутвиця Зарічненського р-ну. Українець, селянин. Прож. с. Мутвиця Зарічненського р-ну. Заарешт. 4 березня 1948 р. Обвинувач. за ст. 54-2, 54-3 КК УРСР. Засудж. Рівненським облсудом 27 травня 1948 р. на 25 р. ВТТ і 5 р. позбавлення прав з конфіскацією майна. Ухвалою Судової колегії в кримінальних справах ВС СРСР від 12 червня 1954 р. термін покарання знижено до 9 р. ВТТ і 3 р. позбавлення прав. Звільн. 24 березня 1955 р. Реабіл. висновком прокуратури Рівненської обл. від 31 січня 1993 р. (СБУ, 11137).

Репресовані зарічненці: село Прикладники


Фамилия Имя Отчество Янковец Адам Федорович
Дополн. имя
Дата рождения 1905 г.
Место рождения Польша, Пинский уезд, Прикладники д.
Национальность белорус
Образование неграмотный
Партийность б/п
Место работы пункт "Заготзерно", чернорабочий
Место жительства Томская обл., с., Кожевниково

Царські ворота із села Іванчиці на виставці в Парижі (Ольга Лобачевська)


Багато нового про Полісся можна дізнатися із статей доктора мистецтвознавства, професора Білоруського державного университету культури та мистецтва Ольги Олександріни Лобачевської.

В одній із її публікацій є згадка про іконостасні царські ворота із соломи, виготовлені в селі Іванчиці Пінського повіту. Вони були представлені на Всесвітній виставці декоративного мистецтва та художньої промисловості в 1925 році. 

Походження прізвища Грушовець (Родинна легенда)


На одному із сайтів є цікава легенда про походження прізвища Грушовець. Вона з'явилася в селі Морочне:

"Владелец имения Морочное до 1863 года Генрих Родзевич имел родного брата, который имел имение в деревне Грушево возле города Кобрин, теперь Беларусь. 

Так вот житель той деревне женился на девушки из села Новоречица, раньше Вулька Речицкая, и венчались они в церкви села Морочное, где записано было имя того человека и приставка  -Грушовец из деревни Грушево.

Сповідь остарбайтерки із села Сенчиці (Царук Віра Олександрівна)


Чимало жителів нашого району були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Про умови життя в неволі, про те, як проводилася облава на поліських юнаків і дівчат, якою була та ненависна дорога, про життя дітей у німецькій неволі пише в рубриці "Пам'ять заради майбутнього" Царук Віра Олександрівна:

"Я родилась 10 августа 1941 г. в селе Сенчицы, Зареченского района, Ровенской обл. Девичья фамилия — Лобан. 

В марте 1942 г. была вывезена в германские концлагеря и находилась там до мая 1945 г. Моя мать — Лобан Варвара Ивановна родилась 3 декабря 1906 г. в д. Невель, Пинского района, Брестской обл. Деревня Невель расположена в 5 км от села Сенчицы, Зареченского района Ровенской обл. Мать была здесь замужем.

Морочненський священик Дулінець Анатолій - в'язень сталінських таборів


Священиком у селі Морочне після повернення із заслання служив Дулінець Анатолій. 

Він народився 20 квітня 1889 року. Закінчив Пінську духовну семінарію. У 1926 році став священиком. Служив вікарієм у селі Баранськ під Більськом Підляським. А з 1929 року - настоятелем парафії в селі Морочне.

Колонія Олександрове та її господарі-німці


На поліських землях були різні поселення: колонії застінки, лісничівки, фільварки. У колоніях проживали німці. Одна з них розташовувалася поблизу села Олександрове. 

У рапортах тодішніх чиновників можна відшукати інформацію про особливості їхнього побуту. 

У травні 1915 року пристав 3-го стану Пінского повіту дає характеристику німецькій сім'ї, що купила землю на хуторі Олександрове в Пінському повіті Мінської губернії: "Сім'я Фосса обробляє куплену у Комара землю власними силами. Вона нічим не різниться від місцевого населення (селян)". НИАБ. Ф. 299. Оп. 2. Д. 15822. Л. 3–3 об.

Єпископ Пінський і Турівський Кирило Терлецький - власник села Річиця та земель села Неньковичі (Леонід Тимошенко)


У Зарічненському районі проживає багато мешканців із прізвищем Терлецькі. Напевне, вони мають походження від славного роду Терлецьких, представником якого був єпископ Пінський і Турівський Кирило Терлецький. Володів владика й землями села Неньковичі, про що свідчить його судова тяганина. 

Детально історію цієї родини дослідив дрогобицький історик Леонід Тимошенко. У пропонованому історичному дослідженні  він розповідає про одного з найвідоміших представників роду Терлецьких - владику Кирила, - який був безпосереднім учасником та натхнеником церковної унії в Бересті. Рід Терлецьких походить з с. Терла на Старосамбірщині. З цього роду вийшло чимало духовних осіб. 

вівторок, 9 травня 2017 р.

Друга світова війна очима 88-річної Ольги Місюри із Вичівки


ГІ «Поліська Січ» відвідала с.Вичівка Зарічненського р-ну Рівненщини, де зустрілися з 88-річною жителькою цього села Ольгою Пилипівною Місюрою. 

Ольга Пилипівна дала свою аполітичну оцінку подіям Другої Світової війни, а також розповіла подробиці про участь в тих подіях односельчан з родини Музичків, з якої походить Олександр Музичко, більш відомий як «Сашко Білий».

Про трагічну смерть матроса Мельника Кіндрата із Борового (1914 рік)


28 вересня 1914 року о 12 годині 14 хвилин трагічно загинув від торпеди німецького підводного човна U-26 матрос Мельник Кіндрат Григорович, уродженець села Борова Кухітськовільської волості Пінського повіту Мінської губернії, неодружений.

Він знаходився на борту крейсера "Паллада" і розділив долю 598 членів його екіпажу. Серед загиблих він значиться під номером 364.