Про подвійні прізвища Полісся

Світлина 1949 року. Сім'я Гайвуків із села Храпин

Є така наука – антропоніміка. Це галузь ономастики, що вивчає власні назви людей. До антропонімів належать особові імена, патроніми, прізвища, прізвищеві назви, прізвиська, псевдоніми. Джерелом антропонімічної інформації є кожен документ, який вміщує дані про людину, аби її можна було ідентифікувати.

Учені стверджують, що процес становлення шляхетських прізвищ у нашому краї відбувався на межі XV–XVI століть, а селянські прізвища з’явилися значно пізніше. Наприклад, у ревізькій казці села Перекалля 1834 року деякі жителі цього села не мали прізвищ. Записано, наприклад, «Яків Пилипів». Ключовими моментами селянської генеалогії були приналежність до категорії державних, поміщицьких або духовних селян та район проживання.

У метричних книгах та ревізьких казках нашого краю зустрічається багато записів із подвійними прізвищами. Наприклад, у ревізькій казці Храпина, складеній поміщиком Ридзевським у 1834 році, записані такі подвійні прізвища: