На світ народжується людина. Вона отримує власне ім’я, а ще все життя пам’ятає день свого народження, щоб знати свій вік.
Так і населені пункти: вони з’явилися в певний період історії, отримали свої назви і мають свій певний вік. Що ж ми знаємо про періоди заснування найдавніших населених пунктів Зарічненського району?
Відповідь на це питання знайдемо в «Писцовой книги Пинского и Клецкого староства, составленной пинским старостою Станиславом Хвальчевским в 1552- 1555 гг.», виданій у Вільно в типографії Сиркіна 1884 року. Рукопис цієї книги знаходиться у Центральному архіві Вільнюса під №13315 і складається з 725 аркушів, а раніше належав Пінському суду.
Вивчаючи далеке минуле поліського краю, можна прийшли до висновку, що розселення тут здійснювалося при водних реаліях. «Слов’яни будували населені пункти над лісовими річками, біля труднодоступних боліт, озер. Вони віддавали належне рікам», - твердив Прокопій Кесарійський.
Найдавніші поселення нашого району можна визначити за картою «Пінскае староства у сяредзіне ХVІ століття». Із нинішніх зарічненських сіл тут значаться Нобель, Марочно, Пагост, Сернікі і Кухчо (саме так вони названі). А вже на карті «Пінскі павет у канцы ХVІ ст.» до них приєднується Храпін і Комора (нинішні Комори). Є тут і село Телковичі, яке нині відноситься до Володимирецького району, а споконвіків було однією з нами територіальною одиницею.
А в окремо поданому списку сіл Пінського староства середини ХVІ століття значаться ще й Волчичи, Задолжье, Прикладники, Староконі, Іваничі та Вичевка. Село Храпин тут звучить як Храпунь, Зарічне - як Погостье.
Немає коментарів:
Дописати коментар