понеділок, 20 серпня 2018 р.

Як закінчувалася Перша світова війна на Поліссі


З уроків історії кожен із нас знає, що Перша світова війна закінчилася підписанням Брестського (Берестейського) мирного договору 3 березня 1918 року, а згодом -Комп'єнського перемир'я від 11 листопада 1918 року. Це потрактування істориків. А коли ж німці насправді залишили Полісся, коли звідси виїхали російські солдати?

Хроніка воєнних подій 1916 року на Зарічненщині


Січень
У селі Дібрівськ знаходиться 18-ий гусарський Ніжинський полк. У середині січня він виходить на бойові позиції. 16-а кавалерійська дивізія прикривала широку ділянку фронту навпроти села Кухітська Воля, зайнятого німцями та австрійцями.

Як жилося поліському люду під час Першої світової


Відповідь на це питання кожен дасть одним словом - важко. А як саме, можна прочитати в повідомленні 1916 року. Тоді мінський губернатор побував у Кухітськовільській та Морочненській волостях.

Після його поїздки Андрій Брагін в газеті «Трудова копійка» опублікував замітку «Без теплого угла»: «Минский губернатор в своем воззвании о пожертвованиях пишет: «В середине сего октября, объехав Кухоцко-Вольскую, Морочанскую и другие волости Пинского уезда, ныне освобожденные от неприятеля, я лично имел возможность убедиться в том исключительно тяжелом положении, в котором оказались крестьяне этих местностей, вернувшиеся в свои разоренныея старые пепелища.

Перша світова війна та село Морочне


Під час пошуків інформації про Першу світову війну я зовсім мало інформації зустрічала про село Морочне. Читала раніше в польських публікаціях згадку, що неподалік села в 1915 році був бій, але опису його, на жаль, ніде не відшукала.

У селі Морочне стояли російські солдати. Про це свідчить і світлина з фотогалереї цього періоду. На зворотній стороні фотографії надпис: «Землянка 4 роты в д. М. Морочне. Прапорщ. Поскребалов. 1916. Сентябрь». http://www.grwar.ru/pictures/pictures.html?id=360

У часи Першої світової зовсім не цінувалося людське життя: бій біля хутора Тараж


Нині до Борівської сільської ради Зарічненського району належить хутір Тараж. Але не всім відомо, яка трагічна подія трапилася тут 5 жовтня 1915 року.

Німецький професор у зарічненських селах


Цікаві свідчення того, як виглядало Полісся в роки Першої світової війни, можна знайти в листах німецького професора Едуарда Мейєра. У лютому 1918 року він виїздив на східний фронт з лекціями про міжнародне становище. Його листи з Полісся нині опубліковано, там є інформація й про зарічненські села.

неділю, 12 серпня 2018 р.

Як солдат Гавриленко фронт біля Сенчиць зупинив


Третій місяць вивчаю документи Першої світової війни про Полісся. Здається, вже зібрала достатньо матеріалу, необхідного для вивчення цієї теми з дітьми-краєзнавцями. Але ця робота так захопила мене, що не знаю, як і зупинитися. Ось учора дізналася про такий цікавий факт, що як же не розповісти своїм землякам?.. Мова про одне з найменших сіл Зарічненського району – Сенчиці.

суботу, 11 серпня 2018 р.

Історія з Нобля: зустріч із солдатом Другої світової (Павло Креневич)


Подібні історії дійсно шокуючі, але, як не дивно, трапляються частіше, ніж це прогнозують усілякі закони теорії ймовірностей. Наприклад, ми з батьком у вагоні поїзда Брест-Київ зустріли полковника, який в 1941 році у званні лейтенанта, намагаючись вийти з оточення з групкою солдатів, забрів у подвір'я мого дідуся й бабусі в Ноблі..

Залізничні колії Першої світової на зарічненській землі


Наш край нині добре відомий своєю вузькоколійною залізницею Антонівка – Зарічне, котра була побудована орієнтовно 1895 року. Пора розповісти, які ж іще залізничні колії діяли на території нашого району. Ось перед вами схема залізничних доріг Південно-Західного фронту 1916 року. На ній позначено населені пункти тодішнього маршруту цієї вузькоколійки: Дубровиця – Хіноч - Борове – Кухітська Воля – Острівськ - Голубне – Зарічне.

неділю, 5 серпня 2018 р.

Спогад старожила Нобля Максима Ходневича (Павло Дубінець)


У російській армії воювало багато українців. Мій прадід Максим Ходневич розповідав у родині цікаву історію про часи Першої світової. 

Коли після громадянської війни на Поліссі запанував мир, то ті роки були голодні. І дідусь вирушив на велику Україну за хлібом. В одному селі Полтавської губернії зайшов до двору господаря. Той почав розпитувати, звідкіля пришелець прибув. І коли дізнався що з Нобля, запитав:

Нові неймовірні історії з Нобля: 1916 рік


19 серпня в селі Нобель святкують Преображення Господнє. Достовірно відомо, що церковні служби тут відбуваються ось уже майже 500 років, адже найдавніша згадка про Преображенську церкву датована 1555 роком. Не було в цей день служби в церкві 1916 року, адже біля села точилися бої. А церква згоріла від російського снаряда…

2 серпня 102 роки тому або Чотири дні страждань на болоті біля Нобля


У 1916 році зарічненська земля була розкраяна лінією фронту. Скупі рядки про ті часи є і в російській, і в німецькій хроніках. Найчастіше там згадуються бойові дії біля озера Нобель. Ці свідчення допомагають по-новому поглянути на тогочасні події на Поліссі. 

Партизанський ліс 1916 року біля Острівська


Кілька сіл Зарічненського району допишуть в історію своїх населених пунктів нові відомості про події Першої світової війни. Одне з них віднині буде відоме як центр партизанських походів. Коли російському штабові потрібен був «язик», партизани поспішали до Острівська. Адже позиція, де вели бойові спостереження російські солдати, знаходилася біля цього села.

четвер, 2 серпня 2018 р.

З нида́внъії істо́рії Засвє́тьтя


Коли́сь, нать я́ щи ге́ти по́мню, бироги́ Засвє́тского о́зира були́ го́лъі, ті́льки з того́ бо́ку, що оддалі́ч од доро́ги з Ноблє́ на Млъіни́, був мале́нькій чубо́к лі́су, І те мі́сци ма́ло лъіху́ сла́ву: за́вжди оси́ридь но́чи в тому́ лиску́ було́ чу́ти яки́їсь сту́ки і брє́ски, єк бу́ттоби хто́сь там на вирста́ті ткав. Ну, хто́ ж там може́ таке́ роби́ти в таке́ вре́м'є? Лъіхе́. Ничи́ста си́ла. Чорт. Більш нъіхто́.