середу, 2 грудня 2015 р.

Чому шведи не пішли на Зарічну сторону Полісся (майже легенда)

   


З уроків історії всі ми чимало знаємо про Північну війну. А чи бували тоді шведи на території нинішнього Зарічненського району?  Відповідь на це питання можна відшукати в публікаціях білоруських істориків.

вівторок, 24 листопада 2015 р.

Партизанський рейд на Кухче (із документів РДВІА)



Найчастіше в сучасних засобах масової інформації можна прочитати статті про ювілейні події того чи іншого регіону України.

На Зарічненщині теж відбувалося чимало різних незвичайних історій. Деякі з них повертають нас у минуле на ціле століття.

понеділок, 16 листопада 2015 р.

Читаємо уривки "Русинського лементаря"


Небайдужі поліщуки знайшли текст "Русинського лементаря", і нині ми можемо читати його уривки. Це такі близькі серцю слова: ніби оживає мова наших прабабусь...

* * *
Як будеш письменний, пильнуй і не одступай од письма. Бо ти од його одступиш на п’ядень, а воно од тебе на сажень.

Поліський буквар - "Русинський лементар"

                                           
Роман Скрімунт, депутат І Державної Думи.
1906 рік
Мало хто знає про існування спеціального букваря для поліщуків. У 1861 році в "Газеце Польскэй" був оголошений конкурс на кращий "поліський лементар". А на початку ХХ століття такий лементар був надрукований. 

Вважається, що  видання здійснювалося за кошти поміщика Романа Скірмунта. 

неділю, 1 листопада 2015 р.

Урок за баладою Цинкаловського "Бій з ятвягами"

Адам Міцкевич
Тема. Компаративний аналіз балади Адама Міцкевича «Світязь» та балади Олександра Цинкаловського «Бій з ятвягами».

Мета. Шляхом порівняльного аналізу творів з'ясувати схожість та відмінність балад Міцкевича та Цинкаловського; закріпити знання про баладу; розвивати навики порівняння ліро-епічних творів; виховувати повагу до історико-легендарного минулого нашої Батьківщини.

Урок літератури рідного краю за повістю Купріна "Олеся"




Тема. Олександр Іванович Купрін. «Олеся».

Мета. Ознайомити учнів із змістом повісті «Олеся». Розкрити світ людей, «одержимих» високим почуттям любові, готових віддати все, не вимагаючи нічого натомість; розвивати навики дослідження художнього твору; звернути увагу на етнографічні елементи повісті; прищеплювати любов до поліських звичаїв і вірувань; виховувати доброту, щирість почуттів.

Тип уроку: урок позакласного читання, музейний урок.

вівторок, 4 серпня 2015 р.

Дещо про амазонок (розповідь Єви Гладун із Горинич)


”Колись були такі жонки, і вони воювали. Їздили на конях, вбивали людей мечами, із луків стріляли. В їх були такі здорові груди, що вони їх через плечі перекидали. Цицки такі сильно великі росли, що не можна ні в ліфчик, ні в що вложити. Через плечі перекидають та й ідуть на войну. 

То моя бабка розказувала покойна, мого тата мама. Я була маленька і всьо то слухала, все запомніла.

Полювання за амазонками (Денисюк Іван)




У першодруку моя стаття «Полювання за амазонками» мала підзаголовок: «Міф чи реальність?» Дискусія навколо цього питання нескінченна.

Для спалаху нового полум’я до пригаслого жанру суперечок докидаємо ще трохи палива: передруковуємо у перекладі забуту статтю І. Созоновича «Тип амазонки в європейській літературній традиції і поляниця войовнича російських билин», яку опублікував москвофільський «Сборникъ Галицко-русской Матици. – Львов, 1902. – Т. 2. – Кн. 4. – С. 137–153, наводимо деякі нові фольклорні записи з Полісся, спираємось на найсучаснішу статтю київського історика-культуролога Віктора Яновича тощо.

Жінки-воїни - серед нас (Ольга Доля)


Останки амазонки знайшли археологи у кургані Татарка біля села Нобель Зарічненського району. У нас жили амазонки, яких панічно боялися чоловіки, - незвичайна знахідка у селі Нобель та зібрана інформація на Поліссі красномовно про це засвідчує. 

Гадаєте, що жінки-воїни кудись зникли? Ні! Вони живуть серед нас! Рівненський етнограф Валерій Войтович досліджує цю тему. 

неділю, 2 серпня 2015 р.

Франц Терлецький із Річиці - учасник заговору Конарського

Карта, на якій позначене місце поховання учасників повстання 1863 року
У колах білоруських істориків часто обговорюється тема польських повстань ХІХ століття. Ці події не обійшли й наші землі. У 1793 році за другим поділом Польщі Полісся відійшло до Російської імперії. 

Значна частина тутешньої шляхти була позбавлена деяких прав і наблизилася до державних селян, тому населення пінського Полісся брало активну участь у повстаннях 1830 – 1831 років та 1863 року.

Документ із Санкт-Петербурга на ім'я Ширінги Антона Прокоповича


Багато документів про фронтовиків Другої світової війни можна розшукати в Центральному архіві військово-медичних документів, що в Санкт-Петербурзі. 

Один із них розповідає про жителя села Мутвиця Ширінгу Антона Прокоповича.

Він народився в селі Старі Коні Зарічненського району, звідси був мобілізований на фронт.

Після війни проживав у селі Мутвиця.

Річицький солдат Михайло Палій похований на польському кладовищі



Фамилия Полей
Имя Михаил
Отчество Романович
Дата рождения/Возраст __.__.1908
Место рождения Ровенская обл., Морочновский р-н, с. Речица

Репресовані зарічненці: село Локниця



Надеевец Парасковья Федоровна
(Вечерко-Надеевец, Вечерка-Надеевец, Вечерко) Родилась в 1892 г., Ровенская обл., Сарненский р-н, Локница; украинка; подданство: гражданка Польши; образование низшее; Проживала: Украинская ССР, Ровенская обл., Морочновский р-н, Храпин. Приговорена: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселена. 25.02.40 прибыла на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан"Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

неділю, 12 липня 2015 р.

Долі фронтовиків Другої світової війни: Білоус Степан Ксенофонтович (Ніговищі)


Інколи українські родини донині не знають про долю своїх родичів, учасників Другої світової війни. Отримали лише коротке повідомлення: "Пропав безвісти". 

І лише через роки вдається дізнатися істину. Ось яку інформацію про жителя села Ніговищі знайдено на сайті "ЛЮДИ И ВОЙНА" - "PEOPLE AND WAR".

неділю, 5 липня 2015 р.

Сурма (історичний етюд білоруського поета Олега Мінкіна)


Больш стагоддзя не гучаў старажытны беларускі музычны інструмент — турыны рог, або сурма. Яго вярнуў да жыцця рэстаўратар і збіральнік рэдкіх народных інструментаў У. Пузыня. «Літаратура і мастацтва». 1981, 2 студзеня.

Над дахамі, над скачанелым голлем,

Як попел, узняліся крумкачы,

Злавесна засланілі далячынь,

Репресовані зарічненці: хутір Плянта


Капор Болеслав Каземирович
Родился в 1935 г., Пинская губ., Морочанский, Плянта; поляки; Проживал: Ровенская обл., Морочновский, Плянта. Приговор: приб. на спецпоселение в Архангельскую обл. 04.03.40, Первомайский р-н, Уйма. Осв. со спецпоселения по амнистии 28.08.41
Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Архангельской обл."

Доля священика Кутинської церкви (Володимир Амельченков)



ИЕРОДИАКОН СЕРАФИМ (РЕБКОВЕЦ)
19 июня 2003 года на 90-м году жизни почил о Господе старейший клирик Смоленской епархии, заштатный иеродиакон Смоленского Успенского Кафедрального собора отец Серафим (Ребковец).

Археологічні дослідження поселення Піщаниця (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)


Археологічні дослідження урочища Пішаниця почали проводитися після ІІ світової війни, коли в Західній Україні розпочала роботу археологічна експедиція АН УРСР. У той час серед інших досліджувалися пам’ятні місця та могильники і на території Зарічненського району.

Легендарне та реальне в оповідях про Шматів дуб на Піщаниці (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)


Шматів дуб
Фото 1949 року
Урочище Шматів дуб - ще одна унікальна історична пам’ятка в урочищі Піщаниці. Урочище Шматов дуб зафіксоване на карті: "План имения Иванчиць Минской губернии Пинского уезда". Владения тайного советника Китицина Павла Тимофеевича. Копия плана сверена с хранящимся в Минском Отделении Крестьянского поземельного банка. 1902 год".

Поліські відьми на Піщаниці (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)


З давніх часів по оповідях старожилів до нас дійшли легенди про відьом та відьомські шабаші в урочищі Пішаниця.

Розповідають, що в певний час вночі тут збиралися поліські відьми круг Шматового дуба і проводили свої гулянки. Ось яку розповідь було записано нами від Полюхович А.М., 1946 року народження, жительки села Іванчиці.

Урочище Піщаниця як доказ древності селища Зарічного (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)



Тривалий час знахідки археологічних експедицій, які досліджували Піщаницю, стосувалися лише давніх археологічних культур – зарубинецької, майданецької та ін.

Проте знахідки останнього дослідження в 1993 році, очолюваного Б.А.Прищепою, примусили по-новому подивитися на історію не лише Піщаниці, а й самого селища Зарічного.

Єврейська трагедія в Серниках (записала Ольга Полюхович зі слів Полюховича Павла Тимофійовича)



Поселення євреїв у селі Серники було бiля ринку, нинi це вулиці Гагарiна, Шевченка, Кузнецова. Хати були збудованi близько одна до одної.
На початку вулицi Шевченка жив єврей Алтер Козинец, далi жили Мошель Коник, Янкель Лакач. 

Багатим серед eвpeїв вважався Ворон Ісулович: його батько мав коня i багато землі, а також xyтip в селi Олександрове.

Центральная База данных имен жертв Шоа (євреї Погосту Зарічного)

Лист показань свідків на івриті
До Другої світової війни містечко Погост Зарічний називали єврейським. Там існувала ціла єврейська вулиця.

Трагічно склалася доля євреїв цього населеного пункту. Ось перелік жертв із Зарічного, складений згідно показань свідків.
Фишман, Моше Арон                   Pohost Zarzeczny, Польша Лист свидетельских показаний
Фишман, Мовша Арон     1902   Погост Заречный, Польша Лист свидетельских показаний
Фишман, Двора Двора     1872 Погост Заречный, Польша Лист свидетельских показаний

Святиня Вогню - зарічненське городище (Роман Горошкевич, 1926)


Польський дослідник Роман Горошкевич називає зарічненське городище Святинею Вогню. Ось уривок його дослідження із краєзнавчого двотижневика:

"Pohost-Zarzeczny. Znachodzono tam przed wojną urny. O jedną wiorstę od mia­ steczka leży grodzisko, „Horodok", o którem tradycja mówi, że stała tam „Swiętynia Ognia". Grodzisko ma kształt owalny, leży nad bagnem i rzeką".

Кухітська Воля: 1673 рік


У 1673 році податки з маєтку Воля Кухоцкая платив: Його Милість пан Миколай Мошинський, із 8 димів. С. 134

суботу, 4 липня 2015 р.

Коли поляки залишали Полісся (за матеріали ДАРО)



У 1939 році поляки масово залишали Полісся. Їхнє майно детально описувалося й передавалося на збереження до сільських рад.

У Державному архіві Рівненської області зберігаються документи з описом залишеного поляками майна. 

Із села Морочне виїхали Болгаєвський Франц, Завадська Антоніна, Гладович Наталія Вікентіївна, Крушевська Людвіга Францівна. Їхнє майно прийняв на збереження голова сільради.

Визначення куркульських господарств Зарічненського району (за матеріалами ДАРО)


Серед великої кількості документів Державного архіву Рівненської області є й опис куркульських господарств нинішнього Зарічненського району та списки виселених із території району  (Ф Р - 559, Оп. 1, Д. 37, складено з 01.01.1947 по 09.07.1948 року).

У той час у кожному селі Морочнівського району проводилися засідання виконкомів сільських рад та визначалися куркульські господарства, давалася характеристика господарям та вказувалися причини їхнього виселення.

Репресовані зарічненці: село Перекалля


Гаврилюк Василий Сергеевич
(варианты фамилии: Гаврылюк) Родился в 1904 г., Ровенская обл., Сарненский р-н, Перекалья; украинец; лесник. Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Морочновский р-н, Перекалья.Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселен. 25.02.40 прибыл на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан".Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Морочне


Перит Андрей Владиславович
Родился в 1935 г., Люблинская губ., Лучов; поляки; Проживал: Ровенская обл., Морочновский, Морочно. Приговор: приб. на спецпоселение в Архангельскую обл. 01.03.40, Холмогорский р-н, Ульское. Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Архангельской обл."

Репресовані зарічненці: хутір Тараш


Томасевич Здислав Фомич
(варианты имени: Вечислав) Родился 1922, 1923, Ровенская обл., Морочновский р-н, Тараш; поляк; Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Сарненский р-н, Боровая. Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселен. 25.02.40 прибыл на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан". Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Острівськ


Харковец Павлина Леонтьевна
Родилась в 1898 г., Ровенская обл., Морочновский р-н, Островск; белоруска; Проживала: Украинская ССР, Ровенская обл., Сарненский р-н, Вербовица. Приговорена: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселена. 25.02.40 прибыла на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан". Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Кухче


Харковец Александр Денисович
Родился в 1911 г., Ровенская обл., Сарненский р-н, Кухче; русский; лесник. Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Сарненский р-н, Майдан. Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселен. 25.02.40 прибыл на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан". Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Кухітська Воля


Гриценко-Пиршута, Партута-Гриценко||Кузмична, Кузьмовна
Дата рождения: 00.00.1909. Имя при рождении, (в т.ч., до замужества ): Кузьминична. Категории: Жертва репрессий (геноцида) советского режима. Национальность: украинец. Родился в 1909 г., Ровенская обл., Морочновский р-н, Кушчо; украинка; на с/п - лесоруб. Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Морочновский р-н, Кухотская Воля. Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселена. 25.02.40 прибыла на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. 27.12.40 умерла на спецпоселении, место захоронения:ПОС.КАТРОМСКИЙ ХАРОВСКИЙ РАЙОН. Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл." Номер дела: 20-17-845. Источник: memo.ru

Універсал Богдана Хмельницького на підтвердження прав шляхти Пінського повіту


Hondius Bohdan Khmelnytsky.jpg



УНІВЕРСАЛ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВ ШЛЯХТИ ПІНСЬКОГО ПОВІТУ від 28 червня 1657 року

У ім’я Господнє, амінь, на пам’ять вічної справи. Ми, Богдан Хмельницький, генеральний гетьман його царської милості військ Запорозьких, повідомляємо цим листом, затвердженим вірою і всього війська, кожному, кому належить про це знати.

Про поділ Полісся між Україною та Білорусією (спогади Пономаренка, колишнього Першого секретаря ЦК Компартії Білорусії)


Первый секретарь ЦК компартии Украины Н. С. Хрущев хотел присоединить значительную часть Западной Белоруссии, включая большую часть Беловежской пущи, к Украине. Первый секретарь ЦК компартии Белоруссии П.К. Пономаренко (уроженец Кубани) был против.

Хрущов: «Полісся - Україні», Пономаренко: «Полісся – Білорусі». Крапку в цій суперечці поставив Сталін (Дмитро Кисіль)



Простая истинна: судьбоносные решения принимает не народ. Всё происходит в кабинетах власть имеющих, при этом создаётся «красивая картина», которая даёт населению ощущение участия. Вспомним один такой пример 75-летней давности из истории Полесья.

Поліське повстання (Дмитро Кисіль)


Полесское восстание. Полешуки в борьбе за справедливость

Совершенно незаметно прошло 95-летие Полесского восстания (1918-1919). В украинской историографии его называют Дубровицким, хотя по праву можно называть Столинским.

четвер, 2 липня 2015 р.

Відеопередача "Мандри" про село Омит

РТБ і програма "Мандри" розповідають про село Омит (стаття про його історію):

Відеопередача "Мандри" про Заріччя: села Морочне і Нобель

"Мандри" - телеперадача каналу "РТБ" про мандрівки мальовничими куточками Рівненщини разом із Михайлом Просюком. Виходить два рази на місяць: по четвергах о 22:00 з повтором у п’ятницю о 10.00, суботу о 22.25 та неділю о 9.25. За цим посиланням можна знайти архів випусків програми. Їх є вже понад 60, і кожен розповідає про цікаві місця Рівненщини. 

Випуски 10 і 11 - про Заріччя. Ви можете переглянути їх тут, або відкривши на YouTube: 

Відеопередача "Так було..." про Нобель на РТБ

Олексій Бухало підготував випуск телепередачі "Так було..." про село Нобель для Рівненського телебачення:


У відео мають слово вчителька та краєзнавець Валентина Тумаш і отець Павло Дубінець. Розповідається про історію церкви в селі Нобель, Нобельське Євангеліє та інше.

Для кращого перегляду оберіть в налаштуваннях до відео якість "720pHD" і увімкніть повноекранний режим (внизу праворуч на панелі керування відеопереглядом).

неділю, 28 червня 2015 р.

Визвольна війна 1648 - 1651 років на Поліссі (за матеріалами білоруських сайтів)



После принятия Люблинской и Берестейской уний полешуки встали перед угрозой своего культурного и духовного уничтожения. Ситуация усугубилась полонизацией социальных верхов Полесья (шляхта, купечество, магнаты), которые могли бы стать организационной силой, стержнем будущей полесской нации.

Опис поліщуків (нарис П. Шпилевського "Путешествие по Полесью и Белорусскому краю")


"За неимением лучшего, поблизости, мест для прогулок, ново-брестчане гуляют также по песчаной, довольно неровной набережной Буга и любуются на ряды бесчисленных барок и стругов, пригоняемых из Пинского уезда кавтуноватыми пинчуками.

Як Казимир підкорив поліщуків (Великопольська хроніка)


Итак, вышеупомянутый Казимир, окруженный верными друзьями, устремляется к границам пруссов. Совершив много нападений на их соседей, он разбил их и, наконец, с трудом, в тяжелых военных столкновениях, вступил в земли полешан.

Поліський інструмент сурма (турині роги)

                 Поліщук із трубою (сурмою) 
            Малюнок Олександра Лозіцького
Сурма - білоруський народний музичний інструмент пастуха у вигляді прямої труби.

Вона виготовлялася із 2 склеєних напівтруб, видовбаних із ствола осики.

Як копали Прип'ять (Григорій Дем'янчук)


Плив один приїжджий чоловік човном по Прип'яті, бачить —на березі село.
— Як називається?— питає.
— Комори.
Пливе далі годину, другу. Бачить — село.
— Як називається?
— Комори.

Ходак Ходневич (Григорій Дем'янчук)



- Знаєте, чому в нашому селі багато Шукалевичів? — питає Савич.
- І Ходневичів?— підкидає своє Ходневич.

Шукалевичі, виявляється, пішли від того, що все життя шукали золото і не знайшли. Це, може, й так, а може, й ні: біля села є урочище Шукалево. То, мабуть, тих, хто жив там, і називали Шукалевичами. А Ходневичі?

Плисаки (Григорій Дем'янчук)


Широкий Стир, вибігаючи з-за обрію, вигинається біля пристані Топець, розливається навсібіч, і низенькі береги ледь-ледь стримують його. На березі, втомившись, затихли трактори; височіли гори навезеного лісу.

Віддалік, на тихому плесі, спокійно влігся довжелезний пліт, ніби вигріваючись на призахідному сонці.

"Косарі" - легенда про повстання в Ноблі (Григорій Дем'янчук)


У Котирі, там, де Прип'ять випливає з озера, на річці є Конюшний брід. Весною тут можна переправитися на поромі, а влітку він пересихає.

Поблизу нього та на висохлих місцях ще й нині знаходять стару зброю, самопали, колеса, осі від возів.

Геродотове море (Григорій Дем'янчук)



В автобусі до Маневичів пасажирів, як завжди, багато. Цього разу всі вони з тривогою позирають на придорожні луги і поля, ущерть залиті водою.

Як малесенькі острівці, сумно стоять стіжки сіна; люди добираються до тваринницької ферми на човнах; шосейна дорога—єдина сухопутна стрічка серед буйного водопілля...

Геродотове море на території нинішнього Полісся (дослідження білоруських учених)


ФАКТЫ

Первое упоминание об этом Белорусском море сделал Геродот еще 2500 лет назад. Он писал, что на территории нашего современного Полесья расположено большое озеро или море.

Сегодня историки условно называют это море – морем Геродота, но правильнее, наверно, называть его Белорусским морем – ибо оно располагалось на территории нынешней Беларуси.

Чи існувало на місці сучасного Полісся море? (версія Олександра Ільїна)

Море Геродота. А. Желудко
Существовало ли Сарматское море-озеро?

2500 лет назад знаменитый древнегреческий историк Геродот писал, что на территории современного Полесья размещалось тогда большое озеро (море), которое принято называть морем Геродота.

неділю, 21 червня 2015 р.

Нагорода за сміливість у бою біля Кухітської Волі



Офросимову Борису Леонидовичу 16 октября 1916 года за отличия в делах против неприятеля утверждено пожалование -  Георгиевское оружие.

Числящему по армейской кавалерии и в резерве чинов при штабе Минского округа, состоявшему в 18-ом гусарском Нежинском полку, Борису Офросимову за то, что 14-го и 15-го сентября 1915 г. в исключительно трудной обстановке, упорно оборонял дивизионом конницы боевой участок у села Железница и Кухоцкая Воля, личным примером ободряя свои части, и 16-го сентября перешел в атаку и выбил противника из окопов у деревни Железница.

Добірка описів Заріччя


Пропонується добірка описань Заріччя, однієї із трьох частин історичної Пінщини, території, до якої входять частини кількох сучасних районів Брестської, Волинської і Рівненської областей, зокрема й Зарічненський район.

Навіть для свого часу фарби в описаннях надто згущені. Чудова казкова очеретяна пустеля - справді низинна заволожена країна, але не настільки, щоби перетворити її в суцільне болото.