пʼятницю, 17 квітня 2015 р.

З історії розвитку освіти Зарічненщини (довоєнні та повоєнні роки)


У Державному архіві Рівненської області зберігаються тисячі одиниць документів про Зарічненський район. Чимало з них стосуються галузі освіти.  

Із звіту Морочнівського районного відділу народної освіти про роботу шкіл району в 1939-1940 роках дізнаємося, що тоді у нас діяло 23 школи. Навчання в 22 із них велося українською мовою, в 1 - польською (60 учнів).
Цікаво, що крім великих населених пунктів, тоді працювали школи в Осовій, Гориничах, Старих Конях, Павліново, Ніговищах, Коморах.
     
У текстовому звіті про роботу шкіл Морочнівського району за III чверть 1940-1941 навчального року названа й початкова школа в селі Новосілля. Відзначено, що учні цього села регулярно відвідують заняття: «Процент відвідування в Новоселлі - 98,5%. Це один з кращих показників в районі».
   
При розгляді звіту Морочнівського відділу народної освіти було знайдено цікаву інформацію. Директор Мутвицької початкової школи Гоцик подає для відділу освіти такі дані: «Рік заснування школи - 1912. Вчителів - 2. Сторож - Корнійчук Лазар. Класних кімнат - 3. У першу зміну навчається 37 дітей 2 класу і 47 дітей третього; у другу - 2 перших класи по 27 дітей. Один із них – підготовчий (туди ходили новоприйняті діти)». 
     
Але це ще не все про Мутвицю. У фінансовому звіті про виконання бюджету гмінними управліннями Морочнівської гміни за 1938 - 1939 роки записано, що в цьому році виділялися гроші на будівництво шкіл у Храпині, Сенчицях і Мутвиці. Цифри, злоти - все зрозуміло: цегла, дошки, дерево, перевезення, будівництво... А школа в Мутвиці побудувана в пам'ять маршалка Йозефа Пілсудського. Тоді в Польщі будувалося сто шкіл Пілсудського. Одна з них - у Мутвиці.
     
Із тривогою і сумом читаються нотатки із звіту про підсумки роботи шкіл району за 1944 - 1945 навчальний рік.  Мережа шкіл на цей рік у районі передбачала роботу 45 навчальних закладів. Та на початок навчального року навчання проводилося лише в 12 школах (1045 учнів), а на кінець навчального року - в 11 школах (839 учнів).

Пояснено причини відсіву школярів та закриття однієї школи: там вбито вчителя, а іншого послати не було можливості, тому 65 дітей залишилося поза школою. 101 учня батьки вивезли до Польщі, за Буг. Одного школяра призвали в Червону Армію. Ще 39 учнів відсіялося через домашні причини: відсутність одягу та взуття.

У 1944 - 1945 році навчання 11 шкіл району забезпечувало 29 вчителів. А для нормальної організації роботи необхідно було ще 137.
   
13 жовтня 1944 року район відвідав завідуючий Ровенським відділом народної освіти Ятченко. У своїй доповідній записці голові Морочнівського райвиконкому Шмату С. А. він вказує, що 18 вчителів у Морочнівський район надіслано зі Сходу, а 11- це місцеві жителі. «Учителів у великій кількості прислати не можемо, - наголошував він, - тому просимо винайти всіх, хто може працювати на вчительській посаді».
     
У районі,  зазначав Ятченко Д. А., знищено 12 шкільних приміщень. Усі школи мають бути відремонтовані й побудовані до 1947 року. Область буде кредитувати будівництво, а інспектор політосвіти товариш Плахотний має приступити до організації клубів, хат-читалень.

Обласний керівник просить направити бажаючих для навчання на 8-місячні курси вчителів у місто Острог та на курси підготовки політосвітніх працівників у місто Дубно.
     
При перегляді книг засідань виконкомів Кухченської, Храпинської, Кухітсько-Вільської сільрад за 1950-1956 роки можна  переконатися, що дуже часто сільські депутати розглядали питання ліквідації неграмотності. Штрафували тих, хто не пускав дітей до школи, незважаючи на те, що причини у декого були  досить об'єктивні: відсутність взуття, одягу, зошитів, книг. Спочатку штраф становив 25 рублів, потім - 50, а далі вже - 100 карбованців.

Кумедним здається пояснення депутатам жителя села Кухче Соломка Т. А., який сказав, що він проживає на хуторі і не знав, що його синові треба було з 1 вересня йти до школи.
   
А скільки проблем мали в ті часи вчителі! Були у них і секційні заняття, і методичні об'єднання, працювали гуртки. А в додачу потрібно було навчити читати доросле населення. Таке ж завдання давалося й депутатам, які вміли читати. Наприклад, колишня вчителька хімії Кучерешко Надія Микитівна мала навчити читати в 1950 році 27 чоловік. І віриться, що вона це зробила, бо була вчителем від Бога.
     
Отакими проблемами переймалися педагоги в довоєнні та повоєнні роки.

Немає коментарів:

Дописати коментар