Більше 30 років у новій кам’яній церкві села Нобля правилася служба. Молилися нобляни за Польщі, при «совєтах», у часи Великої Вітчизняної війни.
Тільки в кінці 50-х років ХХ століття, коли відбувалося гоніння на віру, її двері закрили на великий замок.
Рішенням райвиконкому від 16 липня 1965 року церква села Нобель була знята з реєстрації. Священик виїхав із села. Безбожно вихована молодь зробила із святині місце для своїх гулянь.
А осінню 1977 року до недіючої церкви завітали нічні візитери. Після їхніх відвідин святиня запалала свічкою. І знову село залишилося без церкви.
13 років стояла руїною святиня над водою. Місцеві та приїжджі невігласи списали стіни лайливими словами, обмалювали непристойними малюнками.
Кілька років поспіль приїздив до Нобля сусідський священик і правив службу біля руїн церкви.
Нобляни з діда-прадіда жили дружно, тому знову згуртувалися й за кілька років храм відновили. Від спаленої церкви залишився лише один виносний дерев’яний хрест, з яким і зараз проводжають покійників.
13 років стояла руїною святиня над водою. Місцеві та приїжджі невігласи списали стіни лайливими словами, обмалювали непристойними малюнками.
Кілька років поспіль приїздив до Нобля сусідський священик і правив службу біля руїн церкви.
Нобляни з діда-прадіда жили дружно, тому знову згуртувалися й за кілька років храм відновили. Від спаленої церкви залишився лише один виносний дерев’яний хрест, з яким і зараз проводжають покійників.
Немає коментарів:
Дописати коментар