Маєток у Мутвиці

Северин Тукальський-Нелюбович на місці колишнього маєтку

Пан Геронім у своєму рукописі детально описує свою садибу у Мутвиці. На створеній ним карті відзначено двір, альтанку, оранжерею, вольєр для голубів.

У поміщиків було аж 5 підвалів, окремо льох для овочів, льодовня, де зберігався лід від зими до зими.
Існувала насінна лабораторія, де Геронім вирощував власний сорт озимої пшениці Вишенька. Були в обійсті кузня, паровий млин, гараж, стодола (комора).

Святим місцем маєтку вважався посаг Матки Божки Ласкавої. Тут поміщики здійснювали свої щоденні релігійні обряди. Старожили розповідають, що католицький костел був у селі Морочне, і пани Тукальські-Нелюбовичі їздили туди на службу у неділю та у святкові дні.

У центрі двору стояв дзвін. Старожили села згадують, що цим дзвоном сповіщали пастухам, що час гнати череду корів на денну й вечірню дійки. Коли пан Геронім описує інвентарне подвір’я, то згадує, що там була табличка «Заборонено паління тютюну».

У стайні для коней окремо знаходилися в боксах жеребці й кобили. Для розведення овечок пани мали велику вівчарню, для курей і качок – курник. Звичайно, найбільше місця в маєтку займала обора для корів. 

Сам будинок складався із 11 покоїв, де було 2 вітальні, 2 спальні, кабінет господаря, столова й канцелярія. У маєтку було дуже багато цінних речей. Зокрема, старовинне фортепіано, дуже багато срібла, яке вціліло до 1939 року.

На срібних столових приборах стояли герби Костєша і Корсаків. Чому саме ці герби були на їх посуді, ми вже знаємо, адже Нелюбовичі-Тукальські мали герб Костєша, а пані Ганна була із родини Корсаків. 

Була в маєтку колекція рогів лося, навіть дві пари лосячих копит. Серед посуди знаходилося багато кришталевих келихів та бокалів. У неспокійні часи, коли поміщики залишали Мутвицю, цінні речі були вивезені до маєтку Вишня під опіку вірного слуги Василя Фідечка. Серед них і кришталева люстра. 

У маєтку зберігалося багато фотографій Мутвиці, які були зроблені з літака російським пілотом у 1915 році. 

У бібліотеці налічувалося до 400 книг про козаків. Були то твори історичні, монографічні, біографічні. Крім того, кілька старих книг, рукописів на пергаменті, книги французькою та німецькою мовами. Пан Геронім згадує, що в 1919 році відібрав кілька старих рукописів на пергаменті, написаних білоруською мовою.

Під час Першої світової війни німець-офіцер був постояльцем в одній мутвицькій сім’ї і побачив там цінні панські папери. Він зобов’язав селянина повернути їх власникам Тукальським-Нелюбовичам. За це пан Геронім вислав дочці цього офіцера у Німеччину найбільшу ляльку, яку тільки міг віднайти у Варшаві.

Вздовж маєтку був проритий канал, адже місцевість біля села Мутвиця була болотиста. Цей канал стягував до себе лишню воду.

Пан Геронім розповідає, як його намовили купити автомобіль. Під час свого господарювання він весь час їздив верхи на коні. А тут прийшла мода на відкриті автомобілі. Він придбав собі «Шевроле» оливкового кольору з чотирьохциліндровим мотором.