неділю, 12 липня 2015 р.

Долі фронтовиків Другої світової війни: Білоус Степан Ксенофонтович (Ніговищі)


Інколи українські родини донині не знають про долю своїх родичів, учасників Другої світової війни. Отримали лише коротке повідомлення: "Пропав безвісти". 

І лише через роки вдається дізнатися істину. Ось яку інформацію про жителя села Ніговищі знайдено на сайті "ЛЮДИ И ВОЙНА" - "PEOPLE AND WAR".

неділю, 5 липня 2015 р.

Сурма (історичний етюд білоруського поета Олега Мінкіна)


Больш стагоддзя не гучаў старажытны беларускі музычны інструмент — турыны рог, або сурма. Яго вярнуў да жыцця рэстаўратар і збіральнік рэдкіх народных інструментаў У. Пузыня. «Літаратура і мастацтва». 1981, 2 студзеня.

Над дахамі, над скачанелым голлем,

Як попел, узняліся крумкачы,

Злавесна засланілі далячынь,

Репресовані зарічненці: хутір Плянта


Капор Болеслав Каземирович
Родился в 1935 г., Пинская губ., Морочанский, Плянта; поляки; Проживал: Ровенская обл., Морочновский, Плянта. Приговор: приб. на спецпоселение в Архангельскую обл. 04.03.40, Первомайский р-н, Уйма. Осв. со спецпоселения по амнистии 28.08.41
Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Архангельской обл."

Доля священика Кутинської церкви (Володимир Амельченков)



ИЕРОДИАКОН СЕРАФИМ (РЕБКОВЕЦ)
19 июня 2003 года на 90-м году жизни почил о Господе старейший клирик Смоленской епархии, заштатный иеродиакон Смоленского Успенского Кафедрального собора отец Серафим (Ребковец).

Археологічні дослідження поселення Піщаниця (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)


Археологічні дослідження урочища Пішаниця почали проводитися після ІІ світової війни, коли в Західній Україні розпочала роботу археологічна експедиція АН УРСР. У той час серед інших досліджувалися пам’ятні місця та могильники і на території Зарічненського району.

Легендарне та реальне в оповідях про Шматів дуб на Піщаниці (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)


Шматів дуб
Фото 1949 року
Урочище Шматів дуб - ще одна унікальна історична пам’ятка в урочищі Піщаниці. Урочище Шматов дуб зафіксоване на карті: "План имения Иванчиць Минской губернии Пинского уезда". Владения тайного советника Китицина Павла Тимофеевича. Копия плана сверена с хранящимся в Минском Отделении Крестьянского поземельного банка. 1902 год".

Поліські відьми на Піщаниці (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)


З давніх часів по оповідях старожилів до нас дійшли легенди про відьом та відьомські шабаші в урочищі Пішаниця.

Розповідають, що в певний час вночі тут збиралися поліські відьми круг Шматового дуба і проводили свої гулянки. Ось яку розповідь було записано нами від Полюхович А.М., 1946 року народження, жительки села Іванчиці.

Урочище Піщаниця як доказ древності селища Зарічного (Павлович Володимир Володимирович, Ковтунович Тетяна)



Тривалий час знахідки археологічних експедицій, які досліджували Піщаницю, стосувалися лише давніх археологічних культур – зарубинецької, майданецької та ін.

Проте знахідки останнього дослідження в 1993 році, очолюваного Б.А.Прищепою, примусили по-новому подивитися на історію не лише Піщаниці, а й самого селища Зарічного.

Єврейська трагедія в Серниках (записала Ольга Полюхович зі слів Полюховича Павла Тимофійовича)



Поселення євреїв у селі Серники було бiля ринку, нинi це вулиці Гагарiна, Шевченка, Кузнецова. Хати були збудованi близько одна до одної.
На початку вулицi Шевченка жив єврей Алтер Козинец, далi жили Мошель Коник, Янкель Лакач. 

Багатим серед eвpeїв вважався Ворон Ісулович: його батько мав коня i багато землі, а також xyтip в селi Олександрове.

Центральная База данных имен жертв Шоа (євреї Погосту Зарічного)

Лист показань свідків на івриті
До Другої світової війни містечко Погост Зарічний називали єврейським. Там існувала ціла єврейська вулиця.

Трагічно склалася доля євреїв цього населеного пункту. Ось перелік жертв із Зарічного, складений згідно показань свідків.
Фишман, Моше Арон                   Pohost Zarzeczny, Польша Лист свидетельских показаний
Фишман, Мовша Арон     1902   Погост Заречный, Польша Лист свидетельских показаний
Фишман, Двора Двора     1872 Погост Заречный, Польша Лист свидетельских показаний

Святиня Вогню - зарічненське городище (Роман Горошкевич, 1926)


Польський дослідник Роман Горошкевич називає зарічненське городище Святинею Вогню. Ось уривок його дослідження із краєзнавчого двотижневика:

"Pohost-Zarzeczny. Znachodzono tam przed wojną urny. O jedną wiorstę od mia­ steczka leży grodzisko, „Horodok", o którem tradycja mówi, że stała tam „Swiętynia Ognia". Grodzisko ma kształt owalny, leży nad bagnem i rzeką".

Кухітська Воля: 1673 рік


У 1673 році податки з маєтку Воля Кухоцкая платив: Його Милість пан Миколай Мошинський, із 8 димів. С. 134

суботу, 4 липня 2015 р.

Коли поляки залишали Полісся (за матеріали ДАРО)



У 1939 році поляки масово залишали Полісся. Їхнє майно детально описувалося й передавалося на збереження до сільських рад.

У Державному архіві Рівненської області зберігаються документи з описом залишеного поляками майна. 

Із села Морочне виїхали Болгаєвський Франц, Завадська Антоніна, Гладович Наталія Вікентіївна, Крушевська Людвіга Францівна. Їхнє майно прийняв на збереження голова сільради.

Визначення куркульських господарств Зарічненського району (за матеріалами ДАРО)


Серед великої кількості документів Державного архіву Рівненської області є й опис куркульських господарств нинішнього Зарічненського району та списки виселених із території району  (Ф Р - 559, Оп. 1, Д. 37, складено з 01.01.1947 по 09.07.1948 року).

У той час у кожному селі Морочнівського району проводилися засідання виконкомів сільських рад та визначалися куркульські господарства, давалася характеристика господарям та вказувалися причини їхнього виселення.

Репресовані зарічненці: село Перекалля


Гаврилюк Василий Сергеевич
(варианты фамилии: Гаврылюк) Родился в 1904 г., Ровенская обл., Сарненский р-н, Перекалья; украинец; лесник. Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Морочновский р-н, Перекалья.Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселен. 25.02.40 прибыл на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан".Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Морочне


Перит Андрей Владиславович
Родился в 1935 г., Люблинская губ., Лучов; поляки; Проживал: Ровенская обл., Морочновский, Морочно. Приговор: приб. на спецпоселение в Архангельскую обл. 01.03.40, Холмогорский р-н, Ульское. Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Архангельской обл."

Репресовані зарічненці: хутір Тараш


Томасевич Здислав Фомич
(варианты имени: Вечислав) Родился 1922, 1923, Ровенская обл., Морочновский р-н, Тараш; поляк; Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Сарненский р-н, Боровая. Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселен. 25.02.40 прибыл на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан". Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Острівськ


Харковец Павлина Леонтьевна
Родилась в 1898 г., Ровенская обл., Морочновский р-н, Островск; белоруска; Проживала: Украинская ССР, Ровенская обл., Сарненский р-н, Вербовица. Приговорена: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселена. 25.02.40 прибыла на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан". Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Кухче


Харковец Александр Денисович
Родился в 1911 г., Ровенская обл., Сарненский р-н, Кухче; русский; лесник. Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Сарненский р-н, Майдан. Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселен. 25.02.40 прибыл на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. Осв. 31.08.41 по Указу ПВС СССР "Об амнистии польских граждан". Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл."

Репресовані зарічненці: село Кухітська Воля


Гриценко-Пиршута, Партута-Гриценко||Кузмична, Кузьмовна
Дата рождения: 00.00.1909. Имя при рождении, (в т.ч., до замужества ): Кузьминична. Категории: Жертва репрессий (геноцида) советского режима. Национальность: украинец. Родился в 1909 г., Ровенская обл., Морочновский р-н, Кушчо; украинка; на с/п - лесоруб. Проживал: Украинская ССР, Ровенская обл., Морочновский р-н, Кухотская Воля. Приговорен: 10 февраля 1940 г., обв.: ОСАДНИК. Приговор: Выселена. 25.02.40 прибыла на спецпоселение: ВОЛОГОДСКАЯ ОБЛ., ХАРОВСКИЙ р-н, КАТРОМСКИЙ. 27.12.40 умерла на спецпоселении, место захоронения:ПОС.КАТРОМСКИЙ ХАРОВСКИЙ РАЙОН. Источник: База данных "Польские спецпереселенцы в Вологодской обл." Номер дела: 20-17-845. Источник: memo.ru

Універсал Богдана Хмельницького на підтвердження прав шляхти Пінського повіту


Hondius Bohdan Khmelnytsky.jpg



УНІВЕРСАЛ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВ ШЛЯХТИ ПІНСЬКОГО ПОВІТУ від 28 червня 1657 року

У ім’я Господнє, амінь, на пам’ять вічної справи. Ми, Богдан Хмельницький, генеральний гетьман його царської милості військ Запорозьких, повідомляємо цим листом, затвердженим вірою і всього війська, кожному, кому належить про це знати.

Про поділ Полісся між Україною та Білорусією (спогади Пономаренка, колишнього Першого секретаря ЦК Компартії Білорусії)


Первый секретарь ЦК компартии Украины Н. С. Хрущев хотел присоединить значительную часть Западной Белоруссии, включая большую часть Беловежской пущи, к Украине. Первый секретарь ЦК компартии Белоруссии П.К. Пономаренко (уроженец Кубани) был против.

Хрущов: «Полісся - Україні», Пономаренко: «Полісся – Білорусі». Крапку в цій суперечці поставив Сталін (Дмитро Кисіль)



Простая истинна: судьбоносные решения принимает не народ. Всё происходит в кабинетах власть имеющих, при этом создаётся «красивая картина», которая даёт населению ощущение участия. Вспомним один такой пример 75-летней давности из истории Полесья.

Поліське повстання (Дмитро Кисіль)


Полесское восстание. Полешуки в борьбе за справедливость

Совершенно незаметно прошло 95-летие Полесского восстания (1918-1919). В украинской историографии его называют Дубровицким, хотя по праву можно называть Столинским.

четвер, 2 липня 2015 р.

Відеопередача "Мандри" про село Омит

РТБ і програма "Мандри" розповідають про село Омит (стаття про його історію):

Відеопередача "Мандри" про Заріччя: села Морочне і Нобель

"Мандри" - телеперадача каналу "РТБ" про мандрівки мальовничими куточками Рівненщини разом із Михайлом Просюком. Виходить два рази на місяць: по четвергах о 22:00 з повтором у п’ятницю о 10.00, суботу о 22.25 та неділю о 9.25. За цим посиланням можна знайти архів випусків програми. Їх є вже понад 60, і кожен розповідає про цікаві місця Рівненщини. 

Випуски 10 і 11 - про Заріччя. Ви можете переглянути їх тут, або відкривши на YouTube: 

Відеопередача "Так було..." про Нобель на РТБ

Олексій Бухало підготував випуск телепередачі "Так було..." про село Нобель для Рівненського телебачення:


У відео мають слово вчителька та краєзнавець Валентина Тумаш і отець Павло Дубінець. Розповідається про історію церкви в селі Нобель, Нобельське Євангеліє та інше.

Для кращого перегляду оберіть в налаштуваннях до відео якість "720pHD" і увімкніть повноекранний режим (внизу праворуч на панелі керування відеопереглядом).