пʼятницю, 17 квітня 2015 р.

Перші вчителі Зарічненщини (за "Пам'ятними книгами Мінської губернії")


Ми все життя із вдячністю згадуємо своїх перших учителів. Вони ж бо навчали нас азам науки, відкрили нам шлях у світ знань.

Донині старожили сіл згадують юних дівчат, які за направленням прибули на Полісся в післявоєнний час. Їх часто називають першими вчителями багатьох наших шкіл.
А ще майже у всіх селах пам'ятають імена вчителів-поляків, які працювали на Поліссі до 1939 року, і все ж і вони не були тут першими...

У цьому можна переконатися, читаючи «Пам'ятні книги Мінської губернії». Вони видавалися з 1860 по 1917 рік. Тут уміщено статистичні дані про всі повіти Мінської губернії. Звісно, дані, які там можна віднайти, не завжди є остаточними. Можна відшукати й інші джерела інформації про розвиток освіти в нашому краї. Але знайдені матеріали дуже цікаві для уточнення історії багатьох шкіл нашого району.

Найперша згадка про школи Зарічненщини подана в 1878 році. У гмінних селах Морочне та Кухітська Воля було організовано трудові школи: столярної та чоботарної справи (Морочне), столярної та ковальської справи (Кухітська Воля). У них відповідно навчалося 12 та 15 учнів.
   
Є в цих «Пам'ятних книгах» інформація про церковно-парафіяльні школи, які працювали при церквах: з 1889 року - в Неньковичах, Серниках, Локниці, з 1891 - у Ноблі, з 1895 - у Вичівці.
 
Із цих історичних джерел можна дізнатися також про те, коли почали працювати в зарічненських селах народні та сільські училища (так називалися тоді початкові школи). У 1883 році вони були відкриті в Морочному та Кухітській Волі, з 1908 - у Дубчицях, з 1909 - у Коморах, Локниці, Прикладниках, з 1910 - у Кутині, Храпині, з 1911 - у Кухчі, Річиці, з 1913 - у Задовжі, Заозір'ї, Бродниці, Погості Зарічному, Привітівці, з 1914 - у Вульці Річицькій, Іванчицях, Дубрівську, Перекаллі. 
        
      Із гордістю називаю імена тих, хто дійсно був першим учителем кожного із цих сіл: 
  • Кухітська Воля - Микола Юшков; 
  • Морочне - Сергій Ольховик; 
  • Дубчиці - Сергій Дробишевський; 
  • Комори - Григорій Москаленко; 
  • Локниця - Іоаким Нєнартович; 
  • Кутин-Микола Бєльський; 
  • Бродниця - Трохим Трохимов; 
  • Прикладники - Косьма Русин; 
  • Храпин - Михайло Янченко; 
  • Кухче - Анна Велешимець; 
  • Річиця - Степан Шкльода; 
  • Задовже - Павло Крептовський; 
  • Заозір'я - Іван Валєшко;
  • Погост-Зарічний - Андрій Валуєвич; 
  • Привітівка - Михайло Вишневський; 
  • Вулька Річицька - Дмитро Дяченко;
  • Іванчиці - Климентій Маковський;
  • Дубрівськ - Матвій Савостьян; 
  • Перекалля - Іван Макарець.
У багатьох школах учителі змінювалися часто, деякі переводилися з однієї школи в іншу. Напевне, із-за того, що число учнів збільшувалося, у деяких школах працювало по 2 вчителі: у 1913 році в Кухітській Волі дітей навчали Іоаким Ненартович та Анна Велешимець, і до 1917 року там працювало 2 вчителі. У тому ж 1913 році 2 вчителі було й у Морочному: Дмитро Якимович та МиколаТишковець, у Кухчі: Федір Тармашов та Надія Лопатина. Аж у 1917 стало 2 вчителі в Локниці: Арсеній Бурий та Ольга Бура, у Погості Зарічному: Андрій Валуєвич та Петруковський.
   
У 1917 році в селах Храпин та Привітівка посада вчителя була вакансією.
   
Напевне, серед тих, хто працював тоді вчителями, були й місцеві жителі. Про це говорять їхні прізвища: Тишковець (у Морочному), Жданович-Гурінович (у Заозір'ї), Вишневський (у Привітівці), Шкльода (у Річиці).
 
Дуже цікаву інформацію про заснування шкіл району можна відшукати і в Державному архіві Рівненської області. У статистичному звіті за 1940 рік директор Муравинської школи Райтор пише: «Рік заснування школи - 1896». Напевне, у нього були підстави зафіксувати саме цю дату.
   
Досліджено ще одну сторінку життя зарічненського краю, і ми вже знаємо імена тих, хто сіяв розумне, добре серед наших земляків...

Немає коментарів:

Дописати коментар