суботу, 10 грудня 2022 р.

Дещо сумна статистика кінця ХVІІІ століття, або Про зарічні села з кладовищами й без них…



Люблю розглядати давні карти. Ось уже кілька днів вивчаю краєзнавчий подарунок Валерія Киселя – фрагмент карти Пінського повіту з атласу Мінської губернії за 1800 рік.

Вразила ось яка інформація. У більшої частини наших сіл тоді не було кладовищ. А в селі Неньковичі їх було аж 2: православне й католицьке. Кілька років тому мені разом із нащадками роду Нелюбовичів-Тукальських доводилося шукати залишки їхнього родинного склепу. Нині там стоїть хрест… Але саме розміщення двох кладовищ, позначених на карті, викликає роздум: нині вони геть поблизу в напрямі до села Мутвиця. А на карті 1800 року сільське кладовище на другій стороні села… Виникає й інше запитання: у ХVІІ столітті жителів Мутвиці хоронили, напевне, у Неньковичах?.. Мутвичани ходили до Неньківської церкви на службу, у метричних книгах цієї церкви вони реєстрували новонароджених, шлюби, померлих…