Малюнок жінки із Борового 1887 року, створений польським письменником Йозефом Крашевським

Про те, що селом Борова (нині Борове) колись володіли Крашевські, я знала давно, а от про те, що маєток у цьому селі належав батьку відомого польського письменника Йозефа Крашевського, дізналася цього тижня. 

А ще мала змогу прочитати опис цього малюнка в дописі Аліції Малети на сайті http://etnomuzeum.eu/zbiory/-144

Храпин. Фотоальбом

Ця світлина жінки з Храпина датована 1915 роком. Вона належала польській родині Ридзевських, яка тут проживала. Інші знімки із села Храпин знайдено у 2 - 3 сімейних фотоальбомах...

Неньковичі. Фотоальбом

Світлини села Неньковичі збирала вчитель історії Вознюк Наталія Ігорівна. На них зафіксовані моменти з життя села та школи.

Локниця. Фотоальбом

Старі світлини в селі Локниця зібрані вчителькою історії Переходько Іриною Леонідівною. На них зафіксовані цікаві факти з життя села, школи. Особливо унікальні фотографії із відзначення різних свят у Локниці...

Зарічне. Фотоальбом

Будівництво вузькоколійки. 1957 рік

Чорно-білі світлини з життя райцентру Зарічного було знайдено у фотоальбомах старожилів за участі Ірини Володимирівни Дробко. Серед них є дуже рідкісні. Вони допоможуть любителям минувшини побачити, як розбудовувався наш райцентр, чим жило селище районного типу в минулому...

Вичівка. Фотоальбом

Світлини, зібрані краєзнавцями Вичівської школи, розповідають про окремі моменти із життя села різних років.

Мутвиця. Фотоальбом

У селі Мутвиця Зарічненського району діяла МТС, яку згодом перейменували в "Сільгосптехніку". Тому фотоальбом села, крім світлин із сільського життя, вміщує знімки із першою технікою, яка прибула в село. 

Тут є зафіксовані моменти із діяльності школи, магазину, колгоспу, із культурного життя села.

Кухітська Воля. Фотоальбом

Кухітськовільська гміна 1935 - 1936 років. У центрі ксьондз та поліцейські

Надзвичайно цікаві фото зібрані краєзнавцями Кухітськовільської школи. Організатором цієї справи стала директор школи Миронюк Людмила Никифорівна. Історик за фахом, небайдужа до минувшини Полісся, вона залучила до збору старих світлин педагога-організатора Хвалько М. В. І ось нині перед нами неповторний фотоальбом.

Не кожне село може похвалитися такою колекцією. Кухітськовільці завдячують наявності цих світлин династії фотографів Ляховців, що проживали в їхньому селі.

На них можна побачити, якими були чоловічі та жіночі вишивані сорочки на Поліссі, як вдягалися на почаку ХХ століття наречені. На деяких знімках зафіксовані унікальні епізоди з життя села: установка радіо, приїзд першої швидкої, перша молотарка.

Щира подяка пані Людмилі на плідну працю! Чекаємо нових світлин!

Фотоальбом родини Ляховців із Кухітської Волі

У селі Кухітська Воля впродовж століття проживала родина фотографів Ляховців: Василь, його син Веніамін та внук Анатолій.

Їхні фотороботи - це надзвичайно цінний документ з історії зарічненського краю. Виявляється, були в повоєнні роки серед наших предків ось такі інтелігентні поліщуки. Ці світлини змінять уявлення деяких краєзнавців про те, як жила Зарічненщина в минулому.

Веніамін Ляховець із дружиною та сином

Польське осадництво на західноукраїнських землях (Роман Клочко)

17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон "Про надання землі солдатам Війська Польського". Таким чином польська влада вирішила виконати свою обіцянку, дану воякам кілька місяців тому, під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Та тільки реалізовувати цю обіцянку уряд заходився на українських землях…

Підтримка "співвітчизників"

Звичайно, польський сейм керувався не лише турботою про вояків. Влада Другої Речі Посполитої прагнула закріпитися на нещодавно захоплених територіях, до яких належали західна Волинь і східна Галичина. А для цього потрібно було збільшити частку польського населення в регіоні. Саме тому на українських землях і розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень з селян і колишніх військових.

Будинок Ордів у селі Перекалля

Ось так виглядав будинок поміщиків Ордів у селі Перекалля. Його опис можна відшукати в дослідженні Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczpospolitej". У другому томі вміщено розповідь про родину власників Перекалля й власне про те, як виглядав перекальський двір.

У маєтку села Перекалля була картина Айвазовського

Цікаву інформацію про світлицю маєтку Перекалля вмістив журнал "Świętokrzyskie" за квітень 2014 року: "У маєтку Перекалля, розташованому на півдні Пінщини, народилася Яніна з Ордів Задарнавська.