Найсвятішим місцем Нобля всі мешканці вважають Церковну гору. Свою назву цей топонім отримав завдяки церкві, що стоїть тут уже більше десятка століть.
Павло Євгенович Дубінець, протоієрей церкви Святої Параскеви, уродженець Нобля, переконаний, що на Церковній горі існує підземний хід: «Насипаючи на краю півострова високу гору під князівський замок, тодішні жителі не могли не потурбуватися про підземні схови, погреби, переходи».
На підтвердження цієї думки він розповів про незвичайну знахідку. Коли на початку 90-х років ХХ століття нобляни почали відбудовувати церкву, викопали яму під вапно. Здивуванню не було меж, коли на глибині 1,5 м копачі натрапили на наскрізний шар риб’ячої луски.
Вона була різної форми, величини й відмінно збереглася. Напевне, колись у Ноблі заготовляли дуже багато риби для відправки в різні міста, але перед тим її очищали і засолювали, а луску використовували як будівельний матеріал. Цю версію колись підтвердять або спростують учені.
Жителька Нобля Ходневич Олександра Йосипівна розповідає, що від Церковної гори вздовж усієї вулиці тягнувся міський цвинтар. Ще й зараз, розпочинаючи будівництво поруч із Церковною горою, жителі села викопують людські останки.
Чимало артефактів віднайшли тут археологи. Розкопки в Ноблі проводили у 30-х роках ХХ століття й польські вчені, але їхні знахідки, на жаль, не були описані.
У 1938 році польський дослідник Стефан Круковський з урочища Заборок вивіз до Варшави 68 ящиків крем’яних виробів, які нині зберігаються в Державному музеї археології Польщі.
Церковна гора зберігає багато таємниць, і лише деякі із них стали нині відомі.
Немає коментарів:
Дописати коментар