Небльська волость - дарунок князя Ярополка Києво-Печерському монастиреві

Дуже цікаві сторінки історії Нобля ХІІ століття. В Іпатіївському літописі під 1158 роком зафіксовано, що князь Ярополк Ізяславич, який довгий час правив на Поліссі, віддав Києво-Печерському монастирю «всю жизнь свою, Небльскую волость и Дерьвскую, и около Киева».

Цей документ донині давав можливість багатьом дослідникам стверджувати, що це і є найдавніша згадка про Нобель.

Якщо уважніше вчитатися в сторінки Іпатіївського літопису, можна переконалися, що це трапилося набагато раніше.

По-перше, слід прийняли до уваги той факт, що князь Ярополк Ізяславич помер у 1086 році, значить, дарунок був зроблений ще раніше.

Літопис не уточнює, «в животе своем» чи «по животе» Ярополк передав свої землі (за життя чи після смерті).

По-друге, є свідчення істориків, що цей подарунок надано перед 1078 роком, адже саме в цей рік Всеволод Ярославич посадив «Ярополка Володимери, придав ему Туров». А зміщення князів супроводжувалося втратою волостей, які їм належали.

Так можна переконатися, що Небльська волость існувала  ще в ХІ столітті, а плодами діяльності наших предків тоді користувалися  києво-печерські монахи.

 
Комплексним дослідженням давньоруських волостей нашого краю вчені ще не займалися, хоча навіть Михайло Грушевський у своїй праці «Історія України-Руси» серед головних центрів життя на Поліссі в ХІІ-ХІІІ століттях згадує місто Нобель. 

 
Відомо лише, що  Небльська волость об’єднувала тоді 5 населених пунктів і нараховувала біля 1000 жителів. У Ноблі ж тоді проживало біля 400 чоловік.

А ще відомо, що це був багатий край, адже слова Ярополка «всю жизнь свою» вчені пояснюють так: князь дарує Києво-Печерському монастирю найкращі свої землі.