Відчиняємо віконце в давно зниклий, малознаний світ минувшини рідного краю. Тут збереглися сліди багатолітнього двобою поліщуків з монголо-татарськими загарбниками.
Руйнівне крило віків ледь торкалося, може, тільки глухих сіл, а от для містечка Нобеля було воно вогненним і нещадним. Серед малих очеретяних джунглів, недалеко від Переволоки є Татарський брід.
Як відступали татари від Нобеля, один із загонів заблукав, і татари ховалися в непрохідних болотяних очеретах.
Вибратися з цієї пастки було неможливо, недарма ж у народі кажуть: «Не знаючи броду, не лізь у воду».
Поблизу жив рибалка, і була у нього відлюдкувата, але дуже красива жінка. Вона вивела татар із непрохідних хащів і показала дорогу на схід.
Зрада не прощається. Через якийсь час красуня пішла збирати клюкву на болото, ступила в безодню та й втопилася.
З того часу непрохідна місцина, якою вона спроваджувала ворогів, називається Татарським бродом.
Записано від Куликович Ольги Давидівни, 1926 року народження, в селі Нобель.
Немає коментарів:
Дописати коментар