Село Заозір’я- невід’ємна частина села Задовже, адже вони утворились одночасно шляхом відселення сюди селян. Це мальовничий куточок Поліського краю. Село розміщене на східному березі озера Міжпілля.
Назва цього населеного пункту змінювалася на іншу декілька разів.
У 1590 році воно згадувалося як Зазерье, у 1895 – як Zaozierje, у 1911 – як Zajezioze, у 1946 – як Заозер’я неподалік річки Веселухи, у 1975 – як Заозір’я при озері Міжпілля.
У 1590 році воно згадувалося як Зазерье, у 1895 – як Zaozierje, у 1911 – як Zajezioze, у 1946 – як Заозер’я неподалік річки Веселухи, у 1975 – як Заозір’я при озері Міжпілля.
Село розміщене на східному березі озера, що веде на здогад, що заселення чи освоєння його йшло від заходу.
О. Цинкаловський у словнику «Давня Волинь і Полісся» називає село Заєзер’єм і вказує, що в кінці ХІХ століття там було 16 осель. Місцевість мала багато лугів, грунт намулений або піскуватий.
На західному березі озера колись стояв панський маєток. Селяни працювали на панській землі.
Маленькі селянські наділи знаходилися на східному березі озера. Тому селяни змушені були плавати човнами через озеро, а гній, картоплю та вирощений урожай возити волами навколо озера.
Унікальною пам’яткою села є камінь, який лежить на сільському кладовищі. На ньому викарбувана дата – 1807 рік.
Він лежить на могилі панського управителя Михайла Шепила, який був жорстокою людиною по відношенню до селян. Тому, мабуть, замість хреста йому поставили на могилі камінь.
Після Першої світової війни панським маєтком володіла пані Любов Головіна. Вона у своєму володінні мала млин, ставок для вибивання сукна, олійницю, круподерку.
Тримала багато худоби, свиней, чорних породистих коней. Входила у спілку Червоного Хреста у Варшаві.
Коли в село прийшла Радянська влада, панський маєток було конфісковано. Землю роздано селянам, худобу і майно – біднякам.
До 1939 року у селі існувала польська школа.
Після війни – утворився колгосп „Світанок”, куди входили всі ближні села.
Відкрилася українська школа.
У роки Великої Вітчизняної війни село залишилось майже непошкодженим, згоріло 5 хат, 41 житель села захищали батьківщину від ворога, а 24 воїни загинуло в боях.
Нині село потопає в зелені садів. Окрасою села є прекрасних озера. У селі є три магазини, клуб, початкова школа.
Немає коментарів:
Дописати коментар