понеділок, 1 червня 2015 р.

З історії села Млинок


Найдавніша документальна згадка про село Млинок припадає на 1885 рік. Спочатку поселення носило назву Мала Борова й належало поміщику Антону Крашевському. 

За переказами старожилів, житель села Архип із невідомих причин був вигнаний за межі поміщицького маєтку.
Оселився він на околиці села Більська Воля теперішнього Володимирецького району. Там він збудував водяний млин на Стирі.

Пізніше в маєтку відбулися певні зміни. І цей чоловік пливе разом із млином по Стиру й оселяється поблизу села. Зараз місце його зупинки називається Хатище. 

До цього часу на старому руслі Стиру, де стояв млин, залишилося будівельне дерево. Обробляючи свої поля, селяни часто  виорюють там цеглу. Пізніше назва від млина поширилась і на все село. І Мала Борова отримує назву Млинок.

Значні зміни в житті села відбуваються на початку ХХ століття, після Столипінської аграрної реформи, коли масово утворюються хутірські господарства. 

У цей час жителі села починають освоювати лісисто-болотисті околиці Млинка, придатні для обробітку. Починають заселятися такі окраїни села як Малинне, Сувакове, Смихи, Ткачова та інші. Згодом у Млинку нараховується 54 двори, у яких проживало 405 жителів (запис Свято-Миколаївського храму села Борове 1906 року).

Пізніше село Млинок належало польському поміщикові Богурському, який жив у Варшаві. У Млинку в панському маєтку жила його донька Марія, яка і вела батькове господарство. 

Поблизу маєтку розміщалася поліційна управа – постерунок і школа. 

Навчання в школі велося польською мовою й було безплатним. Однак через недостатнє матеріальне становище більшість селян залишилися безграмотними. 

Під час Другої світової війни неподалік Млинка створюється площадка для прийому вантажів з великої землі. 

Немає коментарів:

Дописати коментар