Давній обряд «Одруження комина» був колись дуже поширений на Поліссі. Він здійснювався на святого Семена (1 вересня по ст. ст.)
Цей обряд зафіксовано в с. Серники колись Пінського повіту, тепер Зарічненського району.
З настанням осені всі хатні роботи виконувались при світлі свічки ранками і вечорами. Жінки пряли, ткали, шили. Чоловіки виконували чоловічу роботу: вирізали з дерева різноманітний господарський реманент, плели кошики, виготовляти різноманітні знаряддя праці.
Щоб виховали дітей працелюбними, до цієї роботи залучали дітей. Тому на святого Семена, коли вся сім'я збиралася в хаті «одружували комина-трубу печі або світоча, лучника».
Господиня готувала вечерю, перев'язувала комина новим рушником, заквітчувала польовими квітами. Застелений скатертиною стіл ставили біля самої печі, або під світочем. Як тільки стемніє, навколо столу ставала вся сім'я.
Батько або хтось старший в родині читав молитву, після якої всі поважно сідали за стіл. Господар наливає чарку горілки, виливає пару крапель на комин і виголошує привітання, цілує руки старшого за віком після себе, випиває чарку, наливає її знову, накриває млинцем і передає наступному. Їдять овочі, яблука, мед, солодощі.
Потім співають комину пісню:
Ми ж тебе квітами убрали,
Барвіночком, рутою оперезали.
Праця наша - дівка гарненька,
Полюбити комина раденька.
Ми ж тебе, комине, будемо женити,
Горілочку, пиво, мед пити.
Світи ж, комин, очку ясненько,
Побужай челядочку раненько,
Шити, прясти, ткати молодим,
А подарочки збирати старим.
Коминочку, ти нам спогадай,
Кручу, верчу і бурю проганяй.
Дим і сажу неси ворогам,
Світ, охоту й радість пошли нам.
Господиня наша поглядай,
Горілочку й меду підливай.
Старші часто переривають спів побажаннями:
Щоб рано так вставали
І щиро працювали,
Як голосно співали.
На другий день вдосвіта тим, хто лінувався рано вставати, батько говорив з докором: «На Семена мед, пиво любив пити, не лінуйся й робити».
Немає коментарів:
Дописати коментар