- Яке це щастя – мати дітей, а про онуків я вже й не кажу.
Годинами ото бавилася б з ними. Діти люблять, коли з ними розмовляєш, граєшся.
У кожного дорослого свої забавлянки, яких навчилися ще від своїх батьків, бабусь та дідусів.
Про свої потішечки та примовочки, яких мене ще моя бабуся навчали, я і вам розповім.
А ви виберете, які вам до душі й колись своїм дітям розкажете. І не переведуться тоді на Поліссі старовинні, ще прадідівські та дещо осучаснені забавлянки.
А ви виберете, які вам до душі й колись своїм дітям розкажете. І не переведуться тоді на Поліссі старовинні, ще прадідівські та дещо осучаснені забавлянки.
- А хто це з колисочки озивається? Це моя внученька, моя ясочка, моя зозуленька, моя Наталочка. Моя внучка ще лежить у колисочці. А я воджу долонями по її ручках, ніжках та животику, примовляючи:
Потягусі, потягусі,
На Наталочку ростусі,
Щоб Наталочка виростала,
Скоро мамі помагала. [1]
Наталочка щойно прокинулася, а вже хоче гратися. Беру дівчинку з колисочки та й – на коліна:
- Ладусі, ладусі,
А де були?
- В бабусі.
- А що їли?
- Кашку.
- А що пили?
- Бражку.
Каша смачненька,
Бражка п’яненька,
Бабуся старенька.
Гай, гай! Полетіли,
На голову сіли . [2]
Сподобалося? Давай ще полоскочемо долоньки:
- Ладусі, ладусі,
Побилися бабусі.
- За кого, за кого?.
- За Степанка малого. [3]
Згодом беру і саджу внучку на коліна, обіймаю її голівку своїми руками, похитую, ніби перекидаю з однієї руки на другу. При цьому промовляю:
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншенькому – менший,
Більшенькому – більший. [4]
Швиденько кладу внученьку на спинку і тягну за ніжки та ручки так, ніби зарядку з нею роблю. Так я «вирівнюю» її. А може, Наталочка хоче походити, тільки сама ще попросити не вміє? Беру її за ручки й кажу:
Ой диб, диб, диба,
Ти, дитино, не риба.
Буду тебе піднімати,
Щоб руки направляти.
Ой диб, диб, диба,
Ти, дитино, не риба.
Буду тебе піднімати,
Щоб ніжки направляти. [5]
Піднімаю внученьці то ручки, то ніжки, підводжу її до себе. Ми завжди будемо співати цю пісеньку при купанні дитини, щоб виправляти ніжки, ручки, животик.
Хочеш на ніжки стати? Будь ласка:
Диби, диби, дибиби,
Пішла баба по гриби,
А дід по опеньки
В неділю раненько. [6]
Моя Наталочка проситься на руки. Добре, моя хороша, давай посадимо тебе на коліно:
Чіп, чіп, на коліно,
Щоб дитя нам не боліло.
Буде братися у боки,
Щоб стрибати в скоки.
Чіп, чіп, на другеє,
Щоб росло нам міцнеє,
Буде добре ходити,
Буде діло робити.
Чіп, чіп, чіп, чіп, чіп, чіп. [7]
Не хочеш просто сидіти на коліні? Хочеш, щоб тебе погойдали? Тоді йди до діда Миколи, а я буду кашку тобі варити.
І вже дідусь, посадивши внучку на ногу і тримаючи за руки, виспівує:
Гойдаша, гойдаша,
Де кобилка, там лоша.
Запряжемо кобилку,
Поїдемо на нивку.
Лошатко в пшеницю,
Кобилка пасеться,
А в лошатки хвостик трясеться. [8]
Сподобалося? Пересядемо на другу ногу і далі будемо гойдатися:
А – а – а – а,
Де кобилка, там лоша,
Ми кобилку продамо,
А лошати не дамо.
За кобилку сто рублів,
А за лоша - двісті.
Ходить вовк по горі,
Хоче лоша з’їсти. [9]
Нагойдалася? Тоді давай у Сороку будемо грати. Дай-но свою долоньку. А де твій найкращий пальчик? Ага, оцей, на правій руці – вказівний. Ану стук-стук ним по лівій долоньці. Отак! Це Сорока– ворона клює, а я промовляю:
Сорока – ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Потім перелічую кожен Наталчин пальчик:
Цьому дам, цьому дам,
Цьому дам, цьому дам,
а великий пальчик тримаю довше:
А цьому не дам:
Він води не носив,
Він печі не топив,
То я йому й не дам. [10]
Сподобалося? Давай трішки по-інакшому Сороку розкажемо:
Сорока – ворона
Діткам кашку варила,
На припічку ділила:
Тому дам, тому дам,
Тому дам, тому дам,
Шугіть на бабину грушу. [11]
Може, твої ручки вже стомилися? Давай пограємо з ніжками. Беру Наталчину ніжку і постукую по підошовці, начебто кую, ще й примовляю:
Кую, кую чобіток,
Подай, бабо, молоток.
Не подаси молотка –
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький. [12]
Тоді пучкою лоскочу ніжку і приказую: «Ш-ш-ш!». Так, підошву підкували. А тепер підкуємо п’ятку. Беру Наталчину ніжку і примовляю:
Кую, кую ніжку,
Поїдем в доріжку.
Треба коня підкувати,
Будем в баби ночувати. [13]
А можна іще й так заспівати:
Кую, кую ніжку,
Поїдем в доріжку.
Доріжка кривенька,
Кобилка сліпенька. [14]
От і п’ятку підкували. А Наталочці так гра сподобалася, що вона простягає і другу ніжку. Гаразд, підкуємо і другу п’ятку:
Приїхали ковалі,
Стали собі на селі.
Ковалю, ковалю,
Підкуй коня.
Як умієш, то підкуй,
А не вмієш,
То й не псуй. [15]
Ось моя люба Наталочка й погралася. Отепер я її почукикаю. Саджу дівчинку собі на коліно й підкидаю легенько:
Ой чук, чуки, чуки,
Наварив дід щуки.
Баба рибку спекла –
Із сковорідки втекла. [16]
Тоді пересаджую внучку на друге коліно й знову чукикаю:
Гоп, гоп, горобейки,
На бабусині конопельки
І на дідів мак
Нехай буде так. [17]
Моя внученька втомилася, вже не хоче грати. А що ж моя ластівочка хоче? Очки тре. Позіхає, пхинькає. Чуєш, люба, щось під вікном шарудить? Ледве чути. А, так то ж сон. Він мою зіроньку приспить. А я йому допоможу колисковою:
Люлі, люлі, люляшу,
Я дитину колишу,
Ниточку звиваю,
Пісеньку співаю.
Що зов’ю ниточку,
Дитині на свиточку,
Як залишаться кінці,
То пошию ще й штанці.
А-а-а, а-а-а…[18]
Моя внученька любить такі пісеньки, і я щоразу співаю їй інші:
- Люляй, люляй, мій маленький,
Хто тебе буде колихати?
- Буде вітер буйнесенький,
То той мене поколише.
- Люляй, люляй, мій маленький,
Хто тебе буде годувати?
- Буде бджілонька літати,
Мед-ситою годувати.
- Хто тобі буде пить давати?
- Буде дощик іти дрібненький,
Водицею мене поїти,
А-а-а, люляй, люляй, а-а-а…[19]
А-а-а, ходить котик у лісок,
Щоб зіткати поясок.
Треба його нам спіймати,
Поясок Наталці дати.
А-а-а, а-а-а...[20]
Ходить котко по плотку
У красному чобітку.
Треба його спіймати
Та той чобіток зняти,
Та той чобіток зняти
І Наталці одягати.
Ой ти, котку волохатий,
Не ходи по хаті.
Ой, на кота муркота,
На Наталку дрімота.
Ой ти, котку, все мурчи,
Ти, Наталко, все мовчи. [21]
Ходить люля коло хати,
А дівчинці пора спати,
Люляй, люляй, не ходи,
Нам Наталку колиши.
Люля, люля, а-а-а,
Засинати вже пора. [22]
А-а, а-а, а-а спатки,
Одна мати, штири батьки,
Засни, засни спатки.
Ніч-дрімота, заплющ очки.
А-а, а-а... [23]
Люлі, люлі, люлі.
Люлі, люлі, люлі,
Люлі, люлі, Телесику
Та й наварим кулешику
- Якого? - Пшоняного.
Для хлопчика коханого.[24]
Спи, дитино, баю-баю,
Колишу тебе, співаю.
Я ж тебе погодувала,
І сповила, і приспала,
Спи, дитино, спи.
Ой ти, котик волохатий,
Не ходи ти кругом хати
A-a, a-a, ай люлі,
Люлі, люлі, спати,
Дітку малую
Я буду колихати.
А-а, а-а. а-а, а. [25]
Ой ти, котик волохатий,
Та ходи Наталку колихати.
Наталка - дівчинка маленька,
Не хоче спати саменька.
Ой ти, кото, коточок,
Поїв бабин медочок.
Ох, а баба злизала
Та на котка сказала.
А-а, а-а, а-а, а, ай, люлі,
Чужим діткам дулі, дулі,
Нашим діткам калачі,
Щоб Натка спала і вдень і вночі.
Щоб вік довгий, щоб сон міцний.
А-а, а-а, а-а, а.
Щоб Натка була спокійна і добрая.
А-а, а-а, а-а, а-а... [26]
Ходить кіт по горі,
Носить сон в рукаві,
Всім діточкам продає
І Наталочці дає. [27]
Ходить сонко по долині,
Кличе мати до дитини:
- Ходи, сонку, в колисоньку,
Приспи мою дитиноньку!
А сон ходить, валяється,
З малими дітьми грається. [28]
Ой люлі, люлі,
Налетіли кури,
Стали вони сокотати,
Що ж то курам
Їсти дати?
Чи горошку трошки?
Чи ячменьку жменьку?
Чи крупочок щепоточок?
Чи водиці в череночок? [29]
Натко, Натко, лягай спатки.
У бору жито жала
І дитя поклала.
Приходить до неї ведмедьонко:
- Молодице, дитя плаче!
- Ведмедьонко, мій батеньку,
Забав мені дитятонько.
- Ой рад би я потримати,
Та не вмію дитя взяти. [30]
Котко білий,
Котко сірий,
Не ходи коло сіней,
А ходи у хату
Дитя колихати.
А-а-а…[31]
Котко сірий,
Котко білий,
Котко волохатий,
Не ходи коло хати,
Бо наша донька
Буде спати.
А-а-а…[32]
А-а-а, люлі, котку,
Не лізь на колодку,
Бо поб’єш головку,
Головка буде боліти,
Та не буде кому жаліти. [33]
Ходить кіт по горі,
Носить сон у рукаві.
Всім дітям продає,
А Наталці не дає. [34]
Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці.
Чужих дітей пробуджає,
А Наталку присипляє.
- Ходи, сонко, до нас,
Буде тобі добре у нас.
У нас хата тепленькая,
А дівчинка маленькая. [35]
Люлі, люлі, люлі,
Всі дітки поснули.
Одна ти, Наталочко, не спиш,
Тільки плачеш і кричиш. [36]
Люлі, люлі, люлятиму,
Колискову співатиму.
Спи, котику мій маленький. А-а-а…[37]
Люлі, люлі, люлі,
Прилетіли гулі,
Стали кукувати,
Дитя колихати.
А-а-а…[38]
Люлі, люлі, коточок,
Злизав бабин медочок.
Сам котко злизав,
На бабусю склав.
А-а-а…[39]
Коток, коточок
З’їв бабин медочок.
Сама баба злизала,
На котика склала.
А-а-а…[40]
Люлі, люлі, люляшики,
Поїдем на кермашики,
А з кермашок додому,
Підем спати в солому.
А-а-а…[41]
Люлі, люлі, люляшики,
Поїдем на кермашики,
Сіно косити,
Бога просити.
А у Бога сирота
Відкриває ворота
Ключиком-замочком,
Шовковим платочком.
А-а-а…[42]
Нарешті моя внученька заснула. Спокійного відпочинку…
Джерела інформації
1. Записала Н. В. Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
2. Записала Н. В. Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
3. Записала З. О. Тишковець у с. Мутвиця від Тишковець О. П., 1925 р.н.
4. Записала Н. В. Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
5. Записав С. І. Шевчук у с. Старі Коні (18.07. 1988 р.) від Данії Чекун.
6. Записала Н. В.Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
7. Записав С. І. Шевчук у с. Старі Коні (18.07. 1988 р.) від Данії Чекун.
8. Записала М. Ковтунович у с. Вовчиці від Смаглюка М. М. 1923 р.н.
9. Записала М. Ковтунович у с. Вовчиці від Смаглюка М. М. 1923 р.н.
8. Записала М. Ковтунович у с. Вовчиці від Смаглюка М. М. 1923 р.н.
9. Записала М. Ковтунович у с. Вовчиці від Смаглюка М. М. 1923 р.н.
10. Записала Н. В. Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
11.Записала Л. А. Максимчук у с. Мутвиця від Сидорчук Н. Т., 1929 р.н.
12. Записала Н. В. Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
13. Записала Л. А. Максимчук у с. Мутвиця від Сидорчук Н. Т., 1929 р.н.
14. Записала Л. А. Максимчук у с. Мутвиця від Сидорчук Н. Т., 1929 р.н.
15. Записала Н.В.Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
16. Записала Н. В. Корнійчук у с. Новосілля від Ляховець Н. С., 1939 р.н.
17. Записала Н. В. Корнійчук у с.Новосілля від Ляховець Н.С., 1939 р.н.
18. Записав С. І. Шевчук у с. Старі Коні (18.07. 1988 р.) від Данії Чекун.
19. Записав С. І. Шевчук у с. Старі Коні (18.07. 1988 р.) від Данії Чекун.
20. Записав С. І. Шевчук у с. Старі Коні (18.07. 1988 р.) від Данії Чекун.
21. Записав С. І. Шевчук у с.Старі Коні (18.07. 1988 р.) від Данії Чекун.
22. Записав С. І. Шевчук у с.Старі Коні (18.07. 1988 р.) від Данії Чекун.
23. Записала Н. Ковальчук у с. Старі Коні (10.07. 1984 р.) від Данії Чекун
24. Записала Н. Ковальчук у с. Старі Коні (10.07. 1984 р.) від Данії Чекун
25.Записав І. Пестонюк у с. Вовчиці від Смаглюка М. М., 1923 р.н.
26. Записав І. Пестонюк у с. Привітівка від Конопліцької В. Г. 1919 р.н.
27. Записав І. Пестонюк у с. Морочне від Ковалець О. Ф. 1952 р.н.
28. Записав І. Пестонюк у с. Олександрово від Полюхович С. О.
29. Записав М. Ковтунович у с. Вовчиці від Смаглюка М. М. 1923 р.н.
30. Записав М. Ковтунович у с. Вовчиці від Смаглюка М. М. 1923 р.н.
31.Записав М. Ковтунович у с. Вовчиці від Смаглюка М.М. 1923 р.н.
32. Записала Л. Ходневич у с. Дубчиці від Сивук М. Ф., 1918 р.н.
33. Записала Л. Ходневич у с. Дубчиці від Сивук М. Ф., 1918 р.н.
34. Записала Л. Ходневич у с. Дубчиці від Сивук М. Ф., 1918 р.н.
35. Записала К. В. Сільман у с. Морочне від Шрамович Я. В., 1938 р.н.
36.Записала К. В. Сільман у с. Морочне від Шрамович Я. В., 1938 р.н.
37.Записала К. В. Сільман у с. Морочне від Шрамович Я. В., 1938 р.н.
38. Записала А. В. Корнійчук у с. Мутвиця від Корнійчук Р. С., 1924 р.н.
39. Записала А. В. Корнійчук у с. Мутвиця від Корнійчук Р. С., 1924 р.н.
40. Записала І. М. Манзік у с. Чернин від Побережної М. П., 1938 р.н.
41. Записала І. М. Манзік у с. Чернин від Побережної М. П., 1938 р.н.
42. Записала К. Бурячевська в с. Морочне від Бурячевської К. Л., 1931 р.н.
Немає коментарів:
Дописати коментар