Що розповіла про трагедію в Перекаллі «Книга скорботи України»

Великий резонанс викликала публікація Ірини Романової-Мосійчук про спалених живцем жителів Перекалля. Дехто з її земляків уперше довідався про цю трагедію часів Другої світової війни.

Вважаю за доцільне доповнити щемну розповідь очевидця подій сухими й сумнити фактами із «Книги скорботи України», яка була видана до 60-ї річниці Перемоги. Ця інформація, можливо, допоможе жителям Перекалля уточнити, хто ж вони були, ті заживо спалені односельці.

Ось дані із цього видання: «Перекальська сільська рада

Трагедія 1944 року в селі Перекалля (Мосійчук-Романова Ірина Яківна)

Зробити цей допис до 76-ої річниці з Дня Перемоги у Другій світовій війні мене наштовхнула одна чудова жінка, наша землячка Валентина Тумаш-Ляховець, якій я дуже вдячна. Вже багато років вона вивчає та досліджує історію нашого Полісся, займається краєзнавчою діяльністю і намагається якнайбільше знайомити нас з минулим рідного краю.

Мені теж захотілося зробити посильний внесок і розповісти про трагічну історію, яка сталася в моєму рідному селі Перекалля під час війни.

Це був 1944 рік. Німці відступали на захід, а відступаючи, у селах часто чинили безчинства та страшні розправи над місцевими жителями, які були зовсім беззахисними перед озвірілим ворогом.