четвер, 9 жовтня 2025 р.

Локницьке староство й державні (казенні) селяни

Фрагмент карти Пінського повіту 1800 року

Назва «Локниця» зафіксована в писцевій книзі Лаврина Войни, складеній за велінням короля Сигізмунда Августа в 1561-1566 роках. При описі морочненського дворища Патрикевичі згадується урочище Локниця. Запис свідчить, що «під Локницею» було розташовано 2 морги землі цього дворища. Там чимало таких записів: «під Глинищами 15 прутів», «під Зараменищем 1 морг», «під Орлом 3 морги», «на Щеборчі 1 волока», «на Красниці 2 морги». Стверджувати, що топонім Локниця - це перша згадка про село, мабуть, недостовірно. У жодному документі ХVІ століття згадки про такий населений пункт немає.

неділя, 28 вересня 2025 р.

Новосільська родина Бокіїв



На сайті генеалогічного товариства «Рідні» зазначено, що в 2013 році в Україні прізвище Бокій налічувало 742 носіїв. У Зарічненському районі тоді проживало 17 чоловік із таким прізвищем. Здавна воно зустрічалося серед шляхти Речі Посполитої, серед православного духовенства.

Вікіпедія пише: «Бокій - польський шляхетський герб. Історик Юзеф Шиманський вважав його різновидом герба Топор. У червоному полі розміщена обернена вістрям вправо срібна сокира, поверх якої золотий кавалерський хрест. У клейноді п’ять страусових пір’їн. Намет червоний, підбитий сріблом. У джерелах існують розбіжності щодо напрямку сокири, яка в різні часи була обернена то вправо, то вліво. Герб згадується перший раз у XVI столітті.

субота, 30 серпня 2025 р.

Школи-пам’ятники Пілсудського на зарічненській землі


Із вікна своєї квартири я щодня бачу оце приміщення – Мутвицьку школу (нині ліцей). Тут пройшло все моє трудове життя. Вивчаючи історію цього навчального закладу, почула від Мовчун Наталії Василівни такі слова: «То школа Пілсудського». Подумала тоді: напевне, школа побудована за часів правління Пілсудського…

пʼятниця, 22 серпня 2025 р.

Коли й ким була побудована Покровська церква Новорічиці

Покровська церква села Новорічиця

У монографії професора Віктора Завади «Дерев’яні храми Полісся» зазначено, що «пальму першості» у своєрідному рейтингу двозрубних храмів північно-поліського типу надійно утримує Покровська церква села Новорічиця. Він звертає увагу на те, що в жодному з історичних джерел ця споруда не згадується, і робить припущення, що Покровська церква первісно була споруджена в іншому місці, звідки її у 20-х роках минулого століття перевезли у Новорічицю. Водночас прибудували бабинець та інші елементи пізнішого походження.

неділя, 17 серпня 2025 р.

Школи нашого краю 100 років тому

Касянчик Павло Йосипович -учитель Борівської початкової школи перед Другою світовою війною

Недавно в мережі з'явився цікавий документ - інформація про школи Пінського повіту за 1925-1926 навчальний рік. Їх було в повіті 113. Сто років тому на Зарічненщині діяло 16 шкіл. Викликає сумнів відсутність шкіл у Кухітській Волі, Ноблі та в інших селах краю. Через якісь причини вони не внесені в ці списки. Можливо, тимчасово не працювали. Дивна інформація про Неньковицьку школу: назва є, а цифр немає…

субота, 2 серпня 2025 р.

Скарга 1834 року про придане дружини

Народні персонажі Полісся. Картина В. Боратинського

У НІАБ зберігається документ, який має назву «Дело по жалобе дворянина Д. Полюховича на отказ выдачи приданого дочери протоиереем Пиньковичской Покровской церкви Пинского уезда В. Лотоцким». Реєстровий номер справи 10295, дата її завершення - 1834 рік. У ній 13 аркушів.

Справа розпочата 26 травня 1834 року за зверненням в Пінську духовну консисторію шляхтича околиці Серники Пінського повіту Давида Івановича Полюховича. У своєму проханні він пише, що в липні 1833 року протоієрей Василь Лотоцький запросив його до себе в гості й просив одружитися на його дочці Устинії. 

вівторок, 15 липня 2025 р.

За що на весільних свідків у 1838 році відкрили справу, а священник їм епітимію призначив

Фото Серницької церкви 1970-х рр. із сайту http://decerkva.org.ua/riv/sernyky.html

Було звичайне весілля: у Серницькій церкві одружувався дворянин Горбачевський Мартин з Оленою Дем’яновою, дочкою Дем'яна Парчука з Нового Села Серник. Весільними свідками («поручителями» їх тоді називали) було четверо чоловіків – по два від жениха й нареченої. Через деякий час в Мінську духовну консисторію надійшов рапорт Пінського земського суду про справу, розпочату 24 березня 1838 року. «Поручителів» звинувачували... за неправдиві свідчення…