Приказки та прислів'я, зібрані в селах Зарічненського району
Хто живе вкупі, у того не болить у пупі.
Крути, не крути, а треба вмерти.
Обіцянка – цяцянка, а дурному – радість.
Уночі тріщать, а вдень плющать.
Над сиротою Бог з палитою.
Співай пісні, хоч трісни, а їсти нічого.
Скотина не дивиться на Бога, а дивиться на стога.
Нема більшого ката, як брат на брата.
Хоч голи (голі), та весьоли (веселі).
І дурень би пироги спік, якби муки стіл.
Добре там, де нас немає, а де ми будемо, все попсуємо.
Людей слухай, а сам голову май.
Риба в ріці, але не в руці.
Шила в мішку не сховаєш.
Хто кого любить, той того чубить.
Ситий голодного не розуміє.
Світ великий, а нема де дітися.
За одного битого три небитих дають, але і так не беруть.
Вольному – воля, а шаленому – поле.
Що в тверезого на умі, то в п’яного на язиці.
В очі – лісом, а за очі – бісом.
Який їхав, такого і спіткав.
Ми відаєм без попа, що в неділю свято.
Хліб, сіль та вода, то немає голода.
Не голодна корова, коли під носом солома.
Коб напасть, то Бог грошей дасть.
Од напасті не пропасти.
З малої хмари великий дощ.
Не копай на когось ями, бо сам у неї попадеш.
Чого немає, того і хочеться.
Хто рано встає, тому і Бог дає.
Їж пироги, а хліб вперед ховай.
Не горюй, небоже, Бог допоможе.
Не треба Бога вчити, як жито родити.
Навесні і качка прачка.
Як постелишся, так і виспишся.
Добра господиня, коли повна скриня.
Дитині до годочка, а ти складай по платочку.
По обіді ложки не треба.
Жид хрещоний, а собака шальоний, то все одно.
Не кайся рано вставати і замолоду женитися.
Вода вогню не товариш.
Пошли дурного, за ним – другого.
Нехай Мати Божа вам поможе.
За дурною головою і ногам нема спокою.
Не в тім сила,що кобила сива, а в тім, а в тім, що добре тягне.
У нашого Казимира одна міра.
Не займай жида, не брудни вида.
Пан з паном б’ється, а в мужика лоб тріщить.
У страха очі великі.
Коли не вмирати, то вмирати, та не все втрачати.
Дума за морем, а смерть за плечима
Людей питай, а свій розум май.
Хто питає, той не блудить.
Їдеш на день, а їсти бери на неділю.
Риба шукає, де глибше, а чоловік – де ліпше.
Той дурень, хто воли погубив.
Сиди на печі і не бурчи.
З тебе користі, як з козла: ні шерсті, ні молока.
Осінню сіно прибивають ногами, а весною збирають руками.
Кому йдеться, то і півень несеться,
а кому не йде, то і кура не несе.
Коли Бог не вгодить, то і вогонь не горить.
Прирівнялася свиня до корови, та шерсть не така.
Хто міняє, у того хомут гуляє.
Не завсюди (завжди) коту Маслениця.
Хліб-сіль їж, а правду ріж і одного Бога бійся.
Не корми хлопа, не матимеш ворога.
Кожна хата своїм горем напхата.
У кожній хаті по лопаті, а в мене то й дві.
Хто мовчить, той двох навчить.
Хто з язиком, той з пирогом.
Не вміючи, і постола не сплетеш.
Крутнею, мутнею світ пройдеш, а назад не вернешся.
Дурного і в церкві б’ють.
Одна паршива овечка цілу череду згубить.
Дитя не плаче, мати не чує.
Вовка в ліс тягне.
Великий до неба, а дурний, як не треба.
Коли любиш калачі, не сиди на печі.
Немає коментарів:
Дописати коментар