Вінцент Дунін-Марцинкевич "ПІНСЬКА ШЛЯХТА" (українською мовою)

Ява 1

Марися

(сама, сидячи на лаві, пряде співаючи).

№1

Тяжко жить мені, дівчата,

З миленьким в розлуці, -

Лає батько, лає мати, 

Що серденько в скуці.

Роки сидіть над пряслицею,

Я хочу бути молодицею.

Мати каже: "Вік молодий,

Ой, ти й сама мала!"

А вже сама в мої роки 

З батьком любувала. 

Роки сидіть над пряслицею,

Я хочу буть молодицею.

Пантелеймон Куліш про село Нобель

Інколи я навіть дивуюся, скільки ж іще невідомої інформації можна відшукати про наш славний Нобель. Недавно прочитала про цей населений пункт часів Хмельниччини навіть у Пантелеймона Куліша, автора «Чорної ради». Щоправда, це лише кілька рядків про те, що тут два тижні стояло військо, направлене для придушення козацького повстання.

Звідки в жителів Нобля особливий гонор?

Над цим питанням задумувався не один із зарічненців. А таке перебільшене чванство притаманне ноблянам не одне століття. І ось я віднайшла відповідь на це питання. У книзі Миколи Єленевського "Время пастыря" є такі рядки: "У 1911 році російський уряд відзначав півстолітній ювілей відміни кріпосного права. У Пінському повіті святкування мали проводити в містечку Нобель.