Досліджуючи давні документи про Полісся, віднайшла не знану досі й дещо дивну інформацію...
В «Історії України-Руси» Михайла Грушевського є такі слова: «…а в сусідній Пинщині свобідне вареннє пива й меду на власну потребу признавало ся всім: „вольно каждому з мещан, съ жидовъ и съ подданыхъ нашихъ на селахъ медъ сытити и пиво варити на весельє и ку празьникомъ и на властныє потребы свои домовыє, а не на шинкъ” (Уривок з невидрук. контракту у Д.-Запольского).
А оце вчора прочитала, як про це написано в Литовській метриці (архіви документів, що виходили з канцелярії Великого князівства Литовського).