Княжий град Небель описав відомий дослідник Полісся Володимир Рожко: «У східній підвищеній частині південної коси, що її омивають прозорі води озера Нобля, в ХІ столітті князі вибудували дерев’яний замок.
З усіх сторін він був оточений водою, від суші його відокремлював глибокий рів, над ним звисав дерев’яний підйомний міст.
Вежі замку височіли над земляними валами й були місцем перебування постійної військової залоги київських князів, в обов’язки якої входила охорона й контроль важливого водного шляху по річці Прип’ять, що зв’язував містечко Нобель і весь край зі стольним градом Києвом.
Поруч княжого замку на півострові, відокремленому з півночі ровом та високим земляним валом (нині тут хата Шкльоди Адама Максимовича), на краях піднімалися високий дубовий частокіл та сторожові вежі.
За свою багатовікову історію замок не раз перебудовувався, але в усі віки був був значним стратегічним, неприступним для ворога пунктом на північних окраїнах нашої держави Руси-України».
За свою багатовікову історію замок не раз перебудовувався, але в усі віки був був значним стратегічним, неприступним для ворога пунктом на північних окраїнах нашої держави Руси-України».
Описав Церковну гору, де знаходилося місто Небль, і краєзнавець Павло Дубінець: "Піщаний, штучно насипаний пагорб, де нині стоїть Свято-Преображенська церква, був центром літописного Нобля.
Круча там сягає висоти 8 метрів, поступово з півночі на південь ця крутизна зменшується, а в тому місці, де були в’їзні ворота, підвищення вже незначне, близько півтора метри.
На схід від вівтарної частини храму прямокутне підвищення, яке може бути залишком або сторожової вежі, або фундаменту княжого терему, бо край цього підвищення збігається зі схилом гори і є найвищою частиною насип".
Круча там сягає висоти 8 метрів, поступово з півночі на південь ця крутизна зменшується, а в тому місці, де були в’їзні ворота, підвищення вже незначне, близько півтора метри.
На схід від вівтарної частини храму прямокутне підвищення, яке може бути залишком або сторожової вежі, або фундаменту княжого терему, бо край цього підвищення збігається зі схилом гори і є найвищою частиною насип".
Немає коментарів:
Дописати коментар