Осуд осадництва - головна ідея роману Ванди Василевської "Полум'я на болотах"

Враження від поїздок по Волинському та Рівненському Поліссю, «по краю неволі, по краю гніту» надихнули польську письменницю Ванду Василевську на створення  книги  «Полум’я на болотах».

В автобіографічному творі "Сторінки минулого" вона напише: "Ці мандрівки в човні породили мою книгу, написану перед війною". І коли письменниця віднесла її до видавництва, відразу ж натрапила на труднощі.

Виявилося, що тема, яку порушила письменниця в романі «Полум’я на болотах», «небезпечніша, ніж змалювання злиднів та боротьби міського пролетаріату в її «Обличчі дня», батраків у «Вітчизні», селян у «Землі в ярмі». Адже фашизація Польщі посувалася вперед надзвичайно швидко».

Виявляється, видавцю небезпечною видавалася тема осадництва. «Виходить, що твір спрямовано… проти основного принципу політики, застосованої державою на «кресах». 

Звичайно, так воно й було, адже саме це – осуд осадництва – і становило суть роману Ванди Василевської. Осадництво було чи не найбільшим лихом на українських та білоруських землях , що входили до складу Польської держави. 

Уряд надавав земельні ділянки на цих територіях відставним військовим. Це були офіцери й унтер-офіцери, які мали стати в українських та білоруських селах центром полонізації, опорою уряду в його політиці щодо національних меншостей на території Польщі. 

Мовилося про так звану «культурну» місію осадників, але до цього, звичайно, ніхто не ставився серйозно, навіть ті, хто проголошував оту місію. 

Осадник, по суті, мав бути колонізатором, помічником поліції, символом польської сили, що сіяв страх навколо, представником польської влади.

Видавець Ванди Василевської зрозумів, що письменниця заперечує існування категорії осадництва, яка була категорією насильства, гноблення й кривди.

Баталія Ванди Василевської з видавцем закінчилася перемогою автора роману. Він зважився все-таки ризикнути й видати книжку, хоч мав великі сумніви щодо того, як до неї поставиться цензура.

Але він не встиг. Перш ніж книжка вийшла друком, гітлерівці напали на Польщу. «Не знаю, яким чином пощастило добути мій рукопис з опечатаної друкарні, - в усякому разі, він щасливо прибув через кордон до Львова, де я жила з листопада тридцять дев’ятого року», - писала Ванда Василевська в «Автобіографії».

Так з’явилася на світ книга про життя поліської глибинки.