Історичні пісні

Бондарівна (зарічненський варіант)

Наїхала роталівня Канавського пана, 

Молодая Бондарівна в ратуші гуляла.

Підстерегли Бондарівну да старії люди:

- Ой, утікай, Бондарівно, біда тобі буде.

І побігла Бондарівна та поза клунями, 

А за нею пан Канавський з трьома жовнірами.

Ой, догнали Бондарівну на високім мості:

- Просимо тебе, красуню, та й до нас у гості.

- Краще буду, краще буду у дівках ходити,

Ніж з панами поганими та себе ганьбити. 

- Краще буду, краще буду в сирій землі гнити,

Ніж з ляхами проклятими мед-горілку пити.

Як ударив пан Канавський у правеє вушко,

Вилетіла в Бондарівни за хвилину душка.

Ой, ударив старий бондар у поли руками, 

Так пропала наша дівка поміж ворогами.

Примітка: роталівня – обслуга, Канава – хутір поблизу села Серники.

Записала Малайчук Галина Лук’янівна 17 грудня 1983 року в селі Морочне від Малайчук Олександри Олександрівни, 1918 року народження.

Ой, татари в полон гнали

Ой, татари в полон гнали,

Всіх дівочок позаймали.

Да й загнали до долини, 

Стали ділить по дівчині.

Усім, усім по дівоньці,

Як по ясній зіроньці.

А одная зосталася,

Сестра брату досталася.

Вона в ноги вклонилася, 

Cлізьми дрібними вмилася:

- Ой, кому ж я достануся,

З ким я в парі звінчаюся?

- Ой дівчино- рибчино,

Скажи мені правдоньку,

З якого ти будеш роду, 

З якого будеш народу?

Чи з села селяночка,

А чи з міста міщаночка?

- Я не з села селяночка,

Я не з міста міщаночка.

В мого батька дев’ять синів,

Я десята - одиниця.

- Дяку Богу, допитався

Та з сестрою не звінчався.

Записала Малайчук Галина Лук’янівна 17 грудня 1983 року в селі Морочне від Малайчук Олександри Олександрівни, 1918 року народження.

Зелена дубровонька 

Зелена дібровонька, 

Як ти рано зашуміла.

Як ти рано зашуміла,

Голосненько задзвеніла.

Через мене татари ідуть,

Через мене коня ведуть.

Записала Тумаш Валентина Миколаївна 16 липня 2011 року в селі Старі Коні від Чекун Данії Никифорівни, 1936 року народження.