Королева Бона – володарка Пінського князівства

Королева Бона Сфорца народилася 2 лютого 1494 року в Італії, мала знатне походження. Вивчала історію, право, граматику, латину, математику.

У дитинстві була знайома з Леонардо да Вінчі, який деякий час працював у палаці її батька. Вийшла заміж за польського короля Сигізмунда І Старого (після смерті його першої дружини).

Весілля було в Італії 1518 року. У квітні 1518 року переїхала із свитою (за 300 чоловік) до чоловіка.

Він був удвічі старший за неї: їй – 24, йому – 57. Молода жінка сподобалася королю не тільки красою, а й сильною волею, вмінням приймати рішення.

У 1519 році отримала від чоловіка 2 князівства: Кобринське та Пінське. Пінським князівством заволоділи після смерті Федора Івановича Ярославовича, бо він не мав дітей. Грамоти від 1521 і 1522 років затвердили її володіння Пінськими землями.

Королева Бона називає себе Pinesis Domina – пінська пані, античка Пінська.

У «Писцевій книзі» Хвальчевського зазначено, що в маєтності королеви Бони в Пінському князівстві входили місто Пінськ, містечка Мотоль та Нобель та вісім війтівств. П’ять із них із 43 селами розміщувалося на лівій стороні Піни, а три з 60 селами – на правій стороні Піни й називалися Зарічними.

Адміністративними справами займалася сама, а в 1552 році домоглася незалежності своїх земель. Було переміряно все: від земель до вулиць міст. Залишилися невиміряні землі лісів та боліт, які стояли у воді.

Земля роздавалася всім за певними якостями, від яких залежали міри повинностей. Віддані королеві господарства переписувалися за прізвищами господарів.

По загаду королеви була визначена адміністрація для керівництва королівськими маєтками. Великий адміністративний центр по керуванню королівськими маєтками Зарічної частини був у Стетичиві.

Агентами королеви ставали старости. Вона сама визначала суму сплати податку, купувала державні землі, здавала їх в оренду, заселяла поселенцями малонаселені маєтки, зміцнювала позиції католицької церкви, сама вибирала єпископів (збереглося багато грамот про це).

Спогади про королеву Бону на Пінщині тягнуться до кінця січня 1557 року, після чого вона поїхала в Італію. 

Її маєтки перейшли до сина Сигізмунда ІІ. Померла Бона в 1557 році.