Історичні документи розповідають

Після опрацювання багатьох історичних джерел ми переконалися, що пізніше доля села Новосілля пов’язана із сусіднім Храпином. 

Це один із найстаріших населених пунктів району. Професор Цинкаловський подає про нього такі відомості: «Село розміщене над річкою Струменем. У ХVІІІ – ХІХ століттях належало до греко-католицьких єпископів у Пінську. 

Частина села була у володінні Ридзевських. У кінці ХІХ століття тут була дерев’яна церква, 144 жителі та 2,880 десятин. Храпин згадується в 1451 році, коли князь Свидригайло надає село Хведорові Гринькові (Архів Сангушків, т. 1, №47). В архіві князів Любешовських Храпин згадується в 1529 році».

Після знайомства з архівом князів Сангушків ми засумнівалися в достовірності слів професора Цинкаловського. На сторінці 44 першого тому княжого архіву читаємо, що 24 вересня 1451 року в місті Луцьку князь Свидригайло Олігардович дарує королівському конюхові село Храпино Туровського повіту. Отже, це інше село зі схожою назвою. 

Про те, що в Пінському повіті існував населений пункт Храпин, а в Туровському – Храпино, можна дізнатися й у дослідженні Матвія Кузьмовича Любавського «Областное деление и местное самоуправление Литовско-Русского государства» (1892). Відомий російський історик вивчав Литовсько-Російську державу ХІІІ- ХVІ століть. 

У цій роботі на сторінці 196 відзначено: «Між річками Стир, Прип’ять та Струмінь лежать села Муравин, Кухче, Іванчичі, Погост, Храпин, Задовже, Бучин, Морочно, Нобель, Прикладники, Комори». 

А на сторінці 200 розповідається про село Храпино Туровського повіту. Автор відзначає, що нині це Храпунь на річці Ствизі. Отже, згідно з архівом князів Любешовських, нинішнє село Храпин Зарічненського району вперше згадується в 1529 році.

Про села Острівськ та Новосілля знайдено найдавнішу згадку в «Словнику географічному Королівства Польського та інших країв слов’янських». Це монументально-енциклопедичне видання Філіпа Сулімірського та Владислава Валевського, видане в 1880 – 1902 роках і передруковане багато разів, вміщує записи тисяч топонімів Речі Посполитої. 

«Словник» подає таку інформацію: «Село Новосілля (Nowosiele) знаходиться в третьому окрузі поліцейському гміни Морочно. Село над річкою Веселухою в повіті Пінськім, в частині, названій Заріччям, поблизу села Кухче, при дорозі до Храпина. Має 9 осад. Місцевість відлюдна». 

Згідно з даними цього «Словника», у селі Острівську теж було 9 осад і проживало 45 мешканців. Отже, у Новосіллі тоді проживало теж біля 40 жителів. 

У сусідньому Храпині нараховувалося 114 жителів, у Кухчі – 121. 

Цікаве ще одне явище, зафіксоване авторами «Словника»: село Кухче належало до Кухітсько-Вільської гміни, а Храпин і Новосілля – до Морочненської. 

У різні часи історії наші шляхи з кухченцями та храпинцями то сходяться, то розходяться. У цьому ми переконаємося й далі.