Слово до земляків

Як маленькі струмки вливаються у велику ріку й живлять її, так і маленькі села стають учасниками великих історичних подій і залишають свій слід в історії. 

Доля їх залежить від того, чи обминуть поселення неспокійні вітри історії.

Так склалося традиційно, що історія великих міст та сіл нашої держави завжди в центрі уваги преси, істориків, етнографів, а невеличкі населені пункти, які не мають на своїй території ні сільради, ні школи, залишаються поза увагою.

А ми, жителі Зарічненського району Рівненської області, територія якого в різні часи належала до різних держав, і поготів не відаємо, що ж відбувалося в наших селах у минулому. 

Автор цього дослідження вирішила виправити цю помилку і розповісти великому загалу читачів про невеличке село Новосілля Зарічненського району Рівненської області, цим самим започаткувавши видавництво серії книг «Моя мала батьківщина». 

Аби ця публікація побачила світ, було проведено десятки зустрічей з односельцями, зібрано сотні старих фотознімків, зроблено багато сучасних світлин. Використано численні публікації текстуальної літератури: ділові акти, краєзнавчі нариси, історичні дослідження, каталоги, довідники, словники. 

Особливе місце було відведено картографічним матеріалам: картам, планам, схемам різних часів і видань. Багато часу довелося попрацювати в Рівненській обласній бібліотеці, у краєзнавчому відділі Пінської районної бібліотеки, у Державному архіві Рівненської області. 

Отримано допомогу від працівників польського консульства, що в місті Луцьк. Знайдено інформацію про село Новосілля в музеї Білоруського Полісся (Пінськ), Національному історичному архіві Білорусі (Мінськ), Державному архіві Брестської області (Брест). 

Узято до уваги фольклорні матеріали, зібрані в селі Надією Тумаш, опубліковано поетичний доробок уродженки Новосілля Ніни Бокій. 

Вагому допомогу при написанні дослідження надала секретар Кухченської сільради Жанна Вакуліч. Допомогли Галина Погорілець, Богдана Марчук, Антоніна Марчук, Антоніна Шукалевич.

До участі в написанні історії свого села були залучені всі небайдужі вихідці з Новосілля: нинішні його жителі та колишні мешканці села, учні, студенти, учителі, пенсіонери. 

Любий читачу! Ти маєш можливість ознайомитися з історією мого рідного села, відкривши завісу минулого настільки, наскільки це вдалося зробити мені, використовуючи наявний архівний матеріал та спогади односельчан. 

Наше минуле – це вже вчора прожитий день, який не повернеться, але який залишив слід в історії. Тому я майже не пишу про сучасне села. Пройде час, і, певне, хтось захоче продовжити цю історію. 

Завчасно прошу вибачення в тих, хто причитає цю книгу й не знайде в ній того, на що сподівався. Адже, хочемо ми того чи не хочемо, кожен пропускає якийсь історичний факт чи подію через призму свого бачення, свого світосприйняття. 

Я зробила це так, як змогла. Нехай інші зроблять по-іншому. Але якщо вже, любий друже, ти відкрив цю книгу і читаєш її, значить, тобі цікаво дізнатися, про що в ній розповідається, тебе теж хвилює історія нашого села. 

Гостинно запрошую тебе на зустріч із Новосіллям та новосільцями!

З повагою, Валентина Миколаївна Тумаш.

Ось цікаві світлини із життя новосільців.