У Державному архіві Рівненської області зберігаються «Акти-списки та книга обліку збитків, нанесених німецькими окупантами населенню Морочнівського району».
У ній детально описано, які втрати понесли жителі кожного села в часи Великої Вітчизняної війни.
Вказується число членів кожної родини, доля родини на вказаний час, наявні в родині жилі приміщення та ступінь їх руйнування, втрачена худоба, втрачені посіви, втрачене домашнє майно і вартість усіх втрат сім’ї.
Загальна сума збитків, нанесена селу Новосілля під час Другої світової війни, складала 539 548 карбованців 79 копійок. Акт підписаний головою комісії Савичем М., секретарем Горячко М. та членом комісії Сидорчуком М.
Суми цих втрат різні: 32 907 карбованців 80 копійок у Бокія Данила Григоровича і 2 282 карбованців у Філончук Марфи Денисівни, 30 058 карбованців 40 копійок у Марчука Івана Йосиповича і 4 964 карбованців у Юрашкевича Андрія Павловича, 25 042 у Веремейчика Єфрема Андрійовича і 2 264 у Веремейчик Юхимії Іванівни.
Наприклад, сім’ї Марчука Матвія Зіновійовича було нанесено збитків на 7 673 рублів 60 копійок за зруйновані житлові приміщення, 600 рублів за витрати, необхідні для відновлення присадибної ділянки, за втрачені продовольчі цінності: 1982 рублі – за корову, 255 – за вівцю, 52 – за 2 курей, за домашню цінність – 900 рублів.
А ще господар втратив 2 ц жита, за що йому нараховано 240 карбованців, та 2 ц картоплі, яку оцінили в 130 карбованців. До інших видів втрат віднесено податок, не сплачений жителями села. У Матвія Зіновійовича він становив 200 карбованців. Всього господар втратив майна на 11 132, 6 карбованців.
Майже кожен житель села втратив корову, вівцю, дехто свиню, курей. Селяни вказували, що позбулися бочок, возів, посуди, меблів, одягу, плугів. У дітей-сиріт Миколи та Михайла Ляховців, господаркою будинку яких значиться їхня сестра Ксенія, втрати сягали 21 580 карбованців, бо втратили 1 вівцю, 2 курки, 0,5 ц жита і мали отримати 200 карбованців за втрачене майно.
Після закінчення війни селами району їздили сапери та розміновували всю територію. У селі Новосіллі таке обстеження проводилося 10 травня 1945 року. Документ про розмінування села підписали голова районного Осоавіахіму Будков Нестор Іванович, голова Морочнівського військкомату Малик Олександр Федорович та голова Храпинської сільради Мацерук.
Голод і холод довелося пережити тоді нашим землякам. Ось, наприклад, про що розповідає один із документів ДАРО. 28 вересня 1945 року в обласне споживче товариство секретар райкому Костиков повідомляє, що жителі Морочнівського району залишилися без солі. Він рекомендує заготовляти сухі гриби, чорницю, шкіру та іншу сировину на сіль. Для цього в район було направлено 2 вагони солі.
Закінчилася війна, розпочалося мирне життя. Обирається нова влада. Хто керував у той час, дізнаємося із документу, складеному 1 серпня 1944 року. Це «Список сіл, закладів, організацій і підприємств, список голів, секретарів, депутатів сільських рад Морочнівського району».
Згідно з цими списками, село Новосілля тоді належало до Храпинської сільради. Головою там був Савич Ісаак Захарович, секретарем – Чижик Євсій Васильович. Серед депутатів – 4 жителі Храпина: Остапчук Антоніна, Тумаш Антоніна Наумівна, Тумаш Никонор Петрович, Вакуліч Арсентій. Троє жителів Новосілля були депутатами Храпинської сільради: Марчук Єфрем, Веремейчик Сава та Борисюк Прохор.
Немає коментарів:
Дописати коментар