вівторок, 28 лютого 2017 р.

Із матеріалів Морочнівського гродського суду за 1933 рік


Життя наше не завжди спокійне. Часто виникають непередбачені ситуації, які розв’язуються лише судами. За що ж судилися наші предки в минулому? 

Морочнівський гродський суд за 1933 рік розглядав різні справи: хтось когось образив нецензурним словом, хтось без дозволу суду написав неграмотному односельчанину позов до суду, комусь треба було розв’язати питання спадщини, десь відбулася бійка.
Але найбільше справ було пов’язано із землею.

Одна з них стосується села Новосілля. На 34 листах описана громадянська справа Веремейчика Андрія - позов до Йозефа Дичука та Івана Марчука про повернення боргу за землю. Тривало судове слідство в цій справі з 21 березня 1933 року по 18 грудня 1934 року.

Суть справи в тому, що син Веремейчика Андрія Єфрем, житель села Новосілля, землероб, у 1927 році при будівництві хати дав у користування на 5 років в урочищі Дігтярка ділянку орної землі довжиною 40 м і шириною 20 м Йозефу Дичуку, жителю села Кухче. 

Указаний час пройшов, землі Дичук не віддав, а передав у користування жителю села Новосілля Марчуку Івану. От і звертається Веремейчик Андрій із проханням ту землю відібрати і заплатити за її користування 100 злотих. Свідками зі сторони позивача були жителі села Новосілля Борисюк Прохір та Марчук Тимофій. 

Морочнівський гродський суд присудив задовільнити прохання позивача. Але Дичук Йозеф пише позов до окружного суду в Пінську. Свідками зі сторони Дичука йдуть Ляховець Мартин із Новосілля та Костянтин Сафанінко з Кухча. 

Пізніше на суд викликають ще й Федора Сидорчука та Зіновія Марчука з Новосілля. Доставляє всі ці виклики на суд візник Яким Марчук. Скільки ж довелося пройти важких кілометрів нашим землякам на ці суди!

Борисюк Прохір та Марчук Тимофій свідчили, що земля в Дігтярці з 1922 року належить Веремейчику Єфрему, а Мартин Ляховець і Костянтин Сафанінко стверджували, що з 1921 року поле Дігтярка нікому не належало. 

І Морочнівський гродський суд, і окружний Пінський суд визнали Івана Марчука невинним, а Дичуку Йозефу веліли сплатити Веремейчику Андрію 100 злотих. А це, на той час, були немалі гроші. Отак вирішилася суперечка за клаптик землі в Дігтярці. 

Тепер це, практично, не використовувана місцевість села, де ростуть поодинокі дерева.

Найцікавіше те, що два мої прадідусі свідчили на суду по-різному. Хто ж із них все-таки був правий?..

Виклик до суду прадідуся Ляховця Мартина 
Виклик до суду прадідуся Зіновія Марчука

Немає коментарів:

Дописати коментар