Куркульські господарства Зарічненщини 1947 року

Хутір Піщаниця 

На Поліссі не було поширеним в ужитку слово «куркуль». Принаймні, я в дитинстві його не чула. Заможних людей у нас називали «багатирами». І хоч селяни не використовували слово «куркуль» у повсякденному мовленні, в офіційних документах воно фігурувало.

Вивчаючи скарги післявоєнних років, дізналася, що такі списки куркулів складалися ще в 1939-1940 роках. Шоломіцький Антон із хутора Коник пише, що його господарство було занесене до куркульських ще в 1940 році. Жаль, архівних документів того часу не вдалося відшукати. Дивні речі тоді відбувалися. Жителька Мутвиці Корнійчук Єва в 1948 році вже повернулася додому «з виселки». Її з чоловіком виселили в 1939 році, бо вони тримали в Мутвиці бакалійну лавку. Жінка вимагала повернути забране житло, її прохання задовольнили. А от Апончук Ганні з Млинка відповіли: «Ваша сім’я в 1939 році була репресована, а все майно перейшло до держфонду. Після війни дім було передано під школу, тому повернути його не можна».

Земельні громади Зарічненщини

Був у житті нашого краю період, коли в селах організовувалися земельні громади. Ще до війни в багатьох селах Зарічненщини були створені колгоспи, після війни їх відновлювали. Але водночас у сільських радах проводилися засідання, на яких селян об’єднували у земельні громади.

Інформація з мережі. За постановою Раднаркому УРСР у травні 1945 року радянська влада почала масово створювати в селах західних областей України земельні громади. Формально вони об'єднували селян для допомоги безкінним господарствам, вдовам та інвалідам війни під час польових робіт. А ще - здійснювали облік безгосподарних, фондових земель та впорядковували використання пасовиськ.

Як Морочнівський район став Зарічнянським: архівні матеріали розповідають

Краєвид Зарічного. 1946 рік

Ровенська область у складі Української РСР була офіційно утворена 4 грудня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР після входження західноукраїнських земель до складу Радянського Союзу. Спочатку область поділялася на повіти, а згодом на райони, кількість яких неодноразово змінювалася (від 30 до 16, а після адміністративної реформи 2020 року їх залишилося 4).

У 1939 році Ровенська область мала 5 повітів: Ровенський, Дубнівський, Здолбунівський, Костопільський та Сарненський. За часів Другої Речі Посполитої на Зарічненщині було 3 гміни: Морочнівська, Вичівська та Кухоцьковільська. Із приходом радянської влади вони вже як волості ввійшли до складу Сарненського повіту.

У січні 1940 року замість повітів та волостей було створено 30 районів. Із Морочнівської та Кухотськовільської волостей Сарненського повіту було утворено Морочнівський район. Села Вичівської волості були віднесені до Висоцького району. Такий поділ був і після Другої світової війни.

Рік 1919: ревкоми в зарічненських селах

Сьогоднішня розповідь про діяльність революційних комітетів на наших землях. Але спочатку декілька фактів про початок ХХ століття на Зарічненщині.

Перша світова війна. Бої біля Кухоцької Волі, Нобля, інших близьких сіл. Фронт зупинився через річку Прип’ять біля Сенчиць. В одних селах стояли російські війська, в інших – німецькі. І ті, й інші проводили реквізиції - примусове вилучення в місцевого населення майна, продовольства, сировини та худоби для потреб армії. 

У 1919 році деякі зарічненські села були вщент спалені

Архівні джерела свідчать: поляки проводили тут каральні операції.

Донині дуже мало інформації про події початку ХХ століття на наших землях. Ось деякі загальновідомі історичні факти того часу. У роки Першої світової війни на Зарічненщині стояв фронт: на одній частині – російські війська, на іншій – німецькі. Велика війна завершилася на світанку 11 листопада 1918 року підписанням перемир'я між Антантою та Німецькою імперією. У роки цієї війни наші землі входили до складу Російської імперії. Тоді Пінськ був повітовим центром Мінської губернії.

У пошуках земляків-однодумців із сіл Зарічненського району

                                                           

Спочатку про відзнаку за любов до Полісся. Саме із цими словами в мене асоціюється подія, яка відбулася 23 квітня в Рівненській обласній науковій бібліотеці. Це церемонія відзначення переможців конкурсу "Краща книга Рівненщини". Щороку читала про цей конкурс, але не вникала в деталі. Думала, що він для книг, які вийшли в поточному році…

Погост Зарічний мав (?) у XVIII столітті магдебурзьке право або певні привілеї

У Литовському державному історичному архіві зберігається документ із назвою "Wojtowstwo Kihirowskie Powiatu Pińskiego. Taryfa kwarty powiatu pinskiego 1765 roku, LVIA F.11.2".

Кварта - податок у Королівстві Польському для утримання кварцяного війська. Це четверта частина (кварта) прибутків від королівських маєтків (звідси і його назва).Кварцяне військо - наймане військо в Речі Посполитій XVI-XVIII століть. Уперше створене в Королівстві Польському в 1562 році за часів правління Сиґізмунда II Авґуста. Його використовували переважно для охорони державних кордонів і придушення народних повстань.

Заріччя або Зарічє. Із книги Олександра Цинкаловського

ЗАРІЧЧЯ або ЗАРІЧЄ, Пінський пов. Низинна частина Пінського пов., яка простягається з правої сторони р. Піни і граничать на півдні з т. зв. Волинським Поліссям.

Через терени Заріччя пропливають річки: Струмінь, Стир,Горинь з їх численними притоками, як рівнож надзвичай багато дрібніших струмків і потоків. Країна ця вкрита ціла великими багнами і непрохідними болотами і мочарами (становить контраст до високого пінського Загороддя по лівій стороні р. Піни). 

Яким бачив Сербов Заріччя

Із 8 червня по 12 серпня 1912 року дослідник Ісак Сербов проїхав майже все Полісся: «Із Пінська я піднімався вверх по річках Прип’ять, Струмінь, Стохід, роблячи зупинки лише в деяких невеликих селах. Тут від самого Пінська до Нобля розкинулося Заріччя, що за своєю топографічною будовою є чудовою країною: скрізь розстилається безкінечний болотистий степ, на якому місцями виступають острови з поодинокими поселеннями та обробленими нивами.

Які вони, дреговичі? (Ісаак Сербов)

Цитую Ісака Сербова: «Дреговичі – міцний, здоровий народ. Вони переважно смугляві шатени, середнього росту, але сухорляві як чоловіки, так і жінки. Голова продовгувата, із прямим високим лобом. Лице чисте, відкрите, із правильними рисами та ласкавою усмішкою на тонких губах. Очі глибокі, сірі або голубі, постійно усміхаються. 

Волосся густе, м’яке. Чоловіки підстригаються в «кружок» із прямим проділем посередині; бороди та вус не бриють. Середній ріст чоловіка 2 ¼, а жінок – 2 1\8 аршина. Але серед дреговичів зустрічаються й велетні, які мають зріст 3 аршини й 13 вершків».

А як насправді виглядали наші земляки 100 років тому, споглядайте на цих світлинах Ісака Сербова, зроблених у селі Морочне. 

Хто ми? чиїх батьків діти? (Сербов про дреговичів)

У багатьох історичних працях жителі Зарічного Полісся Пінського повіту названі то древлянами, то дреговичами, то волинянами. Щоденно споглядаючи із вікна свого будинку Пінські (Прип'ятські) болота, я поділяю думку тих учених, які стверджують, що наші предки - дреговичі. Живемо ж навколо драгви, болота.

Ісак Сербов на Поліссі

1912 рік. Селами Зарічненського району мандрує відомий білоруський етнограф, історик та археолог Ісак Сербов. За дорученням Північно-Західного відділу Російського імператорського географічного товариства,один із відділів якого діяв тоді у Вільнюсі, він організував три етнографічні експедиції по Білорусі. Тоді землі нашого краю входили до складу Пінського повіту Мінської губернії, тому дослідник побував і в зарічненських селах.

Опис поліщуків (нарис П. Шпилевського "Путешествие по Полесью и Белорусскому краю")

"За неимением лучшего, поблизости, мест для прогулок, ново-брестчане гуляют также по песчаной, довольно неровной набережной Буга и любуются на ряды бесчисленных барок и стругов, пригоняемых из Пинского уезда кавтуноватыми пинчуками.

Добірка описів Заріччя

Пропонується добірка описань Заріччя, однієї із трьох частин історичної Пінщини, території, до якої входять частини кількох сучасних районів Брестської, Волинської і Рівненської областей, зокрема й Зарічненський район.

Навіть для свого часу фарби в описаннях надто згущені. Чудова казкова очеретяна пустеля - справді низинна заволожена країна, але не настільки, щоби перетворити її в суцільне болото.

Земельна реформа на Поліссі у другій половині XVI століття (Горбацький А. А.)

Веснік Брэсцкага універсітэта. Серыя ГІСТОРЫЯ, ЭКАНОМІКА, ПРАВА, НАВУКОВА- ТЭАРЭТЫЧНЫ ЧАСОПІС. Выходзіць два разы ў год. Заснавальнік – установа адукацыі «Брэсцкі дзяржаўны ўніверсітэт імя А.С. Пушкіна» № 1 / 2013

Федір Данилович Климчук - голова білоруського товариства "Загородье"

У сусідній Белорусі діє товариство "Загородье". Його голова - Климчук Федір Данилович. У його краєзнавчих дослідженнях часто згадується й сторінки історії Заріччя.

Ось біографічна довідка краєзнавця.

Загороддя та Заріччя як відомі поліські топоніми (білоруський історик Федір Климчук)

Н.И. Толстой в одной из работ констатирует факт, что принцип номинации по месту жительства в средневековой славянской (и не только славянской) антропонимии и этнонимии относился к ведущим принципам.

Зарічненщина туристична... в минулому (за збіркою "Полісся і турист")

«Кожен турист, малий чи старий, побачивши чимало різних країв, прагне чогось нового. Він згадує ті країни, яких ще не бачив.

Це могли бути таємнича Балтика або старий Краків, чарівний Кременець або загадковий Вільнюс. Мозаїка подорожей дуже широка. Але є для туриста на карті білі плями: відвідини місць, ніким не  пізнаних.

Заріччя. Опис археолога та етнографа Адама Кіркора

Більша частина Пінського повіту – це болотиста місцевість, по якій розкидані орні поля та луги. Південна його частина, на нижчому болотистому березі Піни, особливо незвичайна.

Вона називається Заріччям і знаходиться між ріками Піна, Ясельда, Прип’ять, Стир, Гнила Прип’ять, Струмінь та озерами Нобель та Люб’язь.