Світлина господаря з Морочного 1907 року

Деякі світлини з далеких від нас часів сприймаються нині неоднозначно.  По-різному можна коментувати знімок господаря з околиць Морочного. 

Ця світлина була вміщена на поштовій листівці початку ХХ століття.  У мережі Інтернет вона представлена Ридзевським. У коментарях відзначено, що орієнтовно фото зроблено в 1907 році.

Посилання на джерело: http://centrum.pogranicze.sejny.pl/poczt.php?lp=3742&session_id=

Поїздка фотографа Сербова Поліссям

Про перебування білоруського фотографа Ісаака Сербова на Поліссі розповідається на багатьох  білоруських сайтах. Ось одна із таких розповідей.

"Народ сильный, красивый и жизнерадостный. Так в 1912 году назвал полешуков известный этнограф.

Світлина Морочненської церкви 1912 року

Польський фотограф Ісаак Сербов проводив фотозйомки в 73 населених пунктах. Вісім із них нині входять до складу України.

Серед цих населених пунктів і село Морочне. На цьому знімкові Сербова зафіксована Морочненська церква в 1912 році.

Посилання на джерело:
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Maro%C4%8Dna._%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B0_(I._Sierba%C5%AD,_1912).jpg

Світлина Нобельської вулиці 1939 року

Напевне, жодне село Зарічненського району не має стільки давніх світлин, як славний Нобель. Тут часто бували фотографи, етнографи. Вони фіксували почуте й побачене.

І нині ми маємо можливість вивчати минуле нашого краю за цими фотографіями. На цій світлині зафіксована Нобельська вулиця в 1939 року.

Посилання на джерело: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Nobiel._%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_(XX).jpg

Світлини з Нобля Ісаака Сербова

"Койкі" пакаваць рыбу

Під час етнографічної експедиції Поліссям у 1912 році польський етнограф Ісаак Сербов побував у Ноблі.  Своїм "Кодаком" він зафіксував там риболовецькі засоби ноблян.

Фото з посудиною для зберігання риби Сербов називає "Койкі" пакаваць рыбу", а знімок із цікавими засобами ловлі риби - "Рыбныя садкі".

 Рыбныя "садкі"

Посилання на джерело:
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Nobiel._%D0%9D%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_(I._Sierba%C5%AD,_1912)_.jpg

Світлина Сенчицької церкви 1912 року

У відділі рукописів бібліотеки Вільнюського університету у фонді VUB F 46 зберігається колекція із 437 етнографічних фотографій різних повітів Мінської губернії.

Вона була створена в 1911 - 1912 роках білоруським етнографом Ісааком Сербовим. еред 437 знімків і фотографія Сенчицької церкви. Ось так виглядала вона в 1912 році. 

Посилання на джерело:https://www.google.com.ua/searchq=Sierbaŭ&tbm=isch&imgil=8atd2X2zYQqxyM%253A

Світлина Нобельської церкви 1927 року

Перебуваючи в 1927 році на Поліссі, польський фотограф та краєзнавець Станіслав Бохніг зробив фото Нобельської церкви над озером Нобель.

Посилання на джерело:http://188.165.49.159/ihsuj/node/31393

Нобельські світлини 1929 року

Під час поїздки Поліссям польський фотограф та краєзнавець Станіслав Бохніг побував у Ноблі. Там він зробив кілька унікальних знімків села.

Свої роботи фотограф надавав для участі в багатьох конкурсах. Сам Бохніг був другим віце-прем'єром фототовариства "Сонце", заснованого в 1934 році.

Світлина Муравинської церкви 1929 року

Муравинська церква 1929 року

Польський фотограф Станіслав Бохніг у 1929 році побував у селі Муравин (у нього зафіксовано Murowin). Там він сфотографував місцеву церкву. Це був один із 500 знімків Полісся, зроблених  краєзнавцем під час поїздки нашим краєм.

Посилання на джерело: http://188.165.49.159/ihsuj/node/31393

Світлина Перекальської церкви 1929 року

Храм села Перекалля

У 1929 році селами Зарічненського району подорожував білоруський фотограф та краєзнавець Станіслав Бохніг. На прохання Міністерства у справах релігії та народної освіти він створив близько 500 фотографій із життя Полісся.

У селі Перекалля Бохніг сфотографував місцеву церкву.

Посилання на джерело;http://188.165.49.159/ihsuj/node/30774

Світлина Локницького храму 1929 року

У 1929 році селами Зарічненського району подорожував польський фотограф та краєзнавець Станіслав Бохніг. У селі Локниця він сфотографував Хресто-Воздвиженський храм.

А ще серед ікон цієї церкви виділив ікону та зафіксував її на фото. Це зображення Ісуса Христа. Бохніг зауважує, що зображення зроблено на дереві.

Ікона Локницького храму ХVІІІ століття

Посилання на джерело:http://www.kresy.pl/kresopedia,architektura,swiatynie?zobacz/loknica,16348

Світлини Морочного початку ХХ століття

Морочненська вулиця

У ході інформаційно-інвентаризаційної експедиції на Полісся Центрального бюро інвентаризації село Морочне відвідав фотограф Станіслав Бохніч. У 1929 році він зафіксував кілька фрагментів тодішнього Морочного. Це були світлини природи та храму села Морочного.

Церква Святої Параскеви

Фотографа зацікавило оце дерево

Посилання на джерело: http://www.kresy.pl/kresopedia,architektura?zobacz/moroczna-wielka,14453

Світлини походу до Морочного (1931 рік)

На початку ХХ століття Полісся стало місцем паломництва багатьох польських дослідників. 

Чимало з них поспішало в поліські села, аби записати цікаві факти з життя місцевого люду, зафіксувати окремі сторінки тодішнього життя. 

Завдяки цим поїздкам береглося чимало світлин, які нині багато що можуть розповісти про життя наших земляків.

Ці світлини зроблено поблизу Морочного

Підготовка до обіду

Учасники походу на лінійці

Наметове містечко

Хвилини відпочинку

Світлини на згадку


Посилання на джерело: http://collections.yadvashem.org/photosarchive/en-us/3756552.html

Історія села Мутвиці

Село Мутвиця на карті України

За 210 кілометрів від обласного центру Рівне, майже на кордоні з Республікою Білорусь, знаходиться невелике село Мутвиця. Зразу ж за його околицею на десятки кілометрів простягаються відомі Пінські болота.

Тому цілком зрозумілою стає і назва цього населеного пункту, яка походить від білоруського слова «мутвіца»- риболовне місце у вигляді затоки.

Світлини Мутвиці початку ХХ століття

У ході інформаційно-інвентаризаційної експедиції на Полісся Центрального бюро інвентаризації село Мутвицю відвідав фотограф Станіслав Бохніч.  У 1929 році він побував у кількох селах Зарічненського району (тоді Морочненської гміни).

Сторінки книги білоруського дослідника Веренича про Гориничі

Гарынічы, Омыцкі сельсавет. Абследаваў для В.Л.Вярэніча у маі 1981 г. настаўнік Невельскай васьмігадовай школы Пінскага раёна Д у б н а в і ц к і Сяргей Аляксандравіч.

Деревня Гор'инычи (официальное название); Гор’'іныч’і, у Гор’'інычах, з Гор’'іныч.

Гориничі в дослідженнях білоруса Веренича

Села Гориничі описане білоруським вченим-лінгвістом В’ячеславом Вереничем у книзі «Палескі архів». На його прохання обстеження тут провів у травні 1981 року вчитель Невельської восьмирічної школи Дубновицький Сергій Олександрович. 

Назва села пояснюється просто: село розміщене на горі, на підвищенні. 

Середньовічні Омутковичі - нинішнє село Омит

У нинішньому селі Омит за часів правління королеви Бони обміри земель уперше проводилися навесні 1554 року. 

Село назване Хвальчевським Хомутовичі. І було тут одне дворище Іванковське, володів ним Федір Зенкович.

Прикладницькі батраки

Найдавніша згадка про Прикладники датується 1523 роком. 24 травня 1523 року пінському судді Сенькові Домановичу грамотою королеви Бони було дано у власність два чоловіки з Прикладник «на ім’я Тиша Яневич та Андрій Демидович».

Королівські слуги обмірювали село Прикладники восени 1554 року.