Як серницькі, сварицевицькі та городенські випускники церковно-парафіяльних шкіл складали іспит у Сварицевицькій школі

У ХІХ - на початку ХХ століття на наших землях були різні види шкіл: народні, церковно-парафіяльні, школи грамоти. На Зарічненщині діяло 7 церковно-парафіяльних шкіл: Нобельська, Серницька, Вичівська, Неньківська, Моровинська, Локницька та Борівська. Якщо випускник такої школи отримував свідоцтво про її закінчення, йому надавалася пільга під час військової служби: він мав право служити не шість років, а чотири. А ще такі випускники згодом могли працювати вчителями у школах грамоти.

Школи-пам’ятники Пілсудського на зарічненській землі

Із вікна своєї квартири я щодня бачу оце приміщення – Мутвицьку школу (нині ліцей). Тут пройшло все моє трудове життя. Вивчаючи історію цього навчального закладу, почула від Мовчун Наталії Василівни такі слова: «То школа Пілсудського». Подумала тоді: напевне, школа побудована за часів правління Пілсудського…

Школи нашого краю 100 років тому

Касянчик Павло Йосипович -учитель Борівської початкової школи перед Другою світовою війною

Недавно в мережі з'явився цікавий документ - інформація про школи Пінського повіту за 1925-1926 навчальний рік. Їх було в повіті 113. Сто років тому на Зарічненщині діяло 16 шкіл. Викликає сумнів відсутність шкіл у Кухітській Волі, Ноблі та в інших селах краю. Через якісь причини вони не внесені в ці списки. Можливо, тимчасово не працювали. Дивна інформація про Неньковицьку школу: назва є, а цифр немає…

«Скарбонки» (скриньки) для української школи, або Як морочненські селяни за українську школу постраждали

Як же я люблю вишукувати досі не вивчені сторінки історії мого краю!.. І ось моє нове дослідження про те, як наші предки-поліщуки про українську школу піклувалися. 

Рік 1926. Пінський повіт у складі Другої Речі Посполитої. Майже в усіх селах нинішнього Зарічненського району діють осередки Білоруської селянсько-робітничої громади. Читаю десятки публікацій про діяльність цієї партії, котра була створена групою білоруських депутатів у польському Сеймі 1925 року.

Перший музей на Зарічненщині створила Євдокія Євменівна Шевченко

Сьогодні Міжнародний день музеїв. Добрим словом згадують тих, хто допомагає зберегти віднайдену історію великої та малої Батьківщини. 

А я хочу розповісти про людину, яка заслуговує на те, аби про неї пам'ятали. У 1950 році в село Дібрівськ прибули нові вчителі, серед них і Шевченко Євдокія Євменівна. Із 1950 року по 1955 рік вона працювала директором цієї школи.

Борівською школою опікувалися польські військові

Польськомовний журнал «Wiarus» №7 за рік 1938 публікує замітку «Z ŻYCIA WYCHOWANKÓW SZKOŁY DLA MAŁOLETNICH» - «Із життя вихованців школи для малолітніх». 

05. ІІ. 1938 року відбуваються збори членів Кола підофіцерів Варшавського полку піхоти. На них обговорювалися різні поточні питання, а в кінці свого зібрання говорили про опіку над Борівською школою Кухітськовільської гміни, що в Пінському повіті. 

Про навчання у Вичівці 100 років тому

Нині багато розмов про НУШ (нову українську школу). Буде багато змін в організації навчання першокласників. А мені вчора потрапила в руки стаття про організацію навчання у Вичівській двокласній чоловічій школі 1915 року - більше 100 років тому. Якщо вам цікаво, прочитайте...

Найбільше мене зацікавило питання, чому в обов'язковий перелік необхідного для навчання входили калоші?..

Зарічненський сиротинець

У 1963 році в Зарічному було організовано дитячий будинок. Він діяв у приміщенні нинішнього відділу овіти.

Проіснував рік, а потім його перевели в Остріг. Це фото було зроблене при переведенні "сиротинця" в Зарічне. Зберегла його вихованка дитбудинку Любов Данилівна Гапончук. 

Історія Вовчицької школи (Дослідження школярів)

Стоїть у центрі села, у шумовинні розлогих беріз, споруда. Добра й лагідна, вимоглива й справедлива, терпляча, як мудра мати, вона своїм теплом зігріває дитячі серця.

Це Вовчицька загальноосвітня школа 1 - 2 ступенів Зарічненської районної ради Рівненської області, що є окрасою, гордістю та надією не лише села, а й району.

Багата й славна історія навчального закладу. На початку XX століття у Вовчицях не було школи. Діти навчалися у селі Коник, куди переправлялися через річку мостом.

Історія школи села Нобель у цифрах і датах (Дослідження школярів)

Школа в селі Нобель (тоді містечко) почала працювати з 60-их років XIX століття як церковно-приходська, що давала освіту за 3 класи.

Із 1897 року в новому приміщенні, що збудували селяни, розпочато навчання за 4 класи. Учителями в цей час були Немирович, Ходневич і Самкович.

Історія Борівської школи (Барчишак Я. І.)

                                     

Історія села Борове сягає в глибоку давнину. Архелогічні джерела свідчать, що на околиці села проживали племена зарубинецької культури. Архелогічні джерела підтверджуються іншими - нумізматичними, етнонімічними і топономічними. Перші письмові згадки про село відносяться до першої чверті ХVІІ століття. 

Відомостей про стан освіти у селі до наших днів дійшло мало. Це в основному окремі фрагменти документів, перекази і свідчення місцевих вчителів.

Перші вчителі Зарічненщини (за "Пам'ятними книгами Мінської губернії")

Ми все життя із вдячністю згадуємо своїх перших учителів. Вони ж бо навчали нас азам науки, відкрили нам шлях у світ знань.

Донині старожили сіл згадують юних дівчат, які за направленням прибули на Полісся в післявоєнний час. Їх часто називають першими вчителями багатьох наших шкіл.

З історії розвитку освіти Зарічненщини (довоєнні та повоєнні роки)

У Державному архіві Рівненської області зберігаються тисячі одиниць документів про Зарічненський район. Чимало з них стосуються галузі освіти.  

Із звіту Морочнівського районного відділу народної освіти про роботу шкіл району в 1939-1940 роках дізнаємося, що тоді у нас діяло 23 школи. Навчання в 22 із них велося українською мовою, в 1 - польською (60 учнів).

Школа на Поліссі за часів панської Польщі

Школа села Мутвиця побудована в 1939 році

Політика польського шкільництва, як вважав пан Геронім, була досить недосконалою. По-перше, було недостатньо вчительського персоналу.

На східні окраїни ніхто не хотів вільно їхати. І нічого тому дивувати: відлюддя, відсутність комунікацій, відсутність товариства, відсутність культурних розваг, а до того ж низька зарплата.

У Вичівці колись навчали вчителів

Діяльність церковно-приходських шкіл на Поліссі  пов’язане із селом Вичівкою.

Після третього Польщі (1795 рік) землі Зарічненського району ввійшли до складу Пінського повіту Мінської губернії Російської імперії. На той час тут панувала цілковита безграмотність. У 1848 році Мінську єпархію очолив преосвященний Михайло. Улюбленою його мрією стало створення церковно-приходських шкіл.