Велика історія маленького села Новосілля

                               

Ота таємниця мого села, що було Левінчою й стало Новосіллям, не дає мені спокою. І вже давно. Коли вивчала документи ХVІ століття, упевнена була, що дворище Половинчичі, яке належало до села Кухче, - це моя Левонча. Сумнів був у тому, що дворище належало не до Храпина. А в доступних мені джерелах воно значилося власністю храпинського поміщика Ридзевського.

Вивчала нові й нові документи. Й ось мої достотні твердження з історії мого села. Багато інформації взято із писцевих книг ХVІ століття Хвальчевського та Войни. Половинчичі і при першій, і при другій помірі належали до села Кухче. Наявність кореня –лов- у назві цього дворища свідчить про те, що біля нього організовувалися лови.

Родовід Борисюків із Новосілля

Остап Борисюк із дружиною Марфою

У моєму рідному селі проживає єдина людина з прізвищем Борисюк – мій троюрідній брат Михайло. Це він дозволив мені в 2002 році зняти в будинку його бабусі Марфи оцей рушник із берегинею, який став символом музею, котрий я створила в Мутвицькому ліцеї. 

Сьогодні моєю вдячністю йому стане це дослідження родоводу Борисюків, адже мережаний рушник Марфою Борисюк. 

Родина новосільських Марчуків від Федора

Дружина Степана Вакуловича Марчука з дочками та племінницею

Найдавніших Марчуків я зафіксувала в документі ХVІІІ століття. Тоді Пінському єпископові Юрію Булгаку належав фільварок Кухче. 24 квітня 1766 року він уклав контракт на оренду цього фільварку з подружжям Ліпницьких. Там працював Гриць Марчук із трьома братами. На жаль, імена братів невідомі.

Новосільські Новаки

Родове ім'я Новак походить від старослов’янського слова «новак», яке означає новий, новачок, той, хто новий у чомусь. Прізвище Новак найбільш поширене в Польщі, Чехії та Україні. Кількість його носіїв в Україні сягає 11 700 і в рейтингу найбільш поширених займає 225 місце.

Прародичем родини новосільських Новаків у ХІХ столітті був Федір. Мав 2 сини: Семена (1775) та Петра (1777). Багато Новаків тоді проживало в Кухітській Волі. Можливо, корені цього роду звідти.

Новосільська родина Бокіїв

На сайті генеалогічного товариства «Рідні» зазначено, що в 2013 році в Україні прізвище Бокій налічувало 742 носіїв. У Зарічненському районі тоді проживало 17 чоловік із таким прізвищем. Здавна воно зустрічалося серед шляхти Речі Посполитої, серед православного духовенства.

Вікіпедія пише: «Бокій - польський шляхетський герб. Історик Юзеф Шиманський вважав його різновидом герба Топор. У червоному полі розміщена обернена вістрям вправо срібна сокира, поверх якої золотий кавалерський хрест. У клейноді п’ять страусових пір’їн. Намет червоний, підбитий сріблом. У джерелах існують розбіжності щодо напрямку сокири, яка в різні часи була обернена то вправо, то вліво. Герб згадується перший раз у XVI столітті.

Нове про родину Юрашкевичів

Погляньте на цю добротну хатину з Новосілля. Вона побудована ще з панського дерева Юхимом Юрашкевичем. За часів Другої Речі Посполитої, як кажуть наші земляки, - «за Польщі».  Михайло Якимович Марчук розповів, що в 30-х - на початку 40-х років ХХ століття в Новосіллі біля цієї хати росла одна-єдина на все село сортова яблуня.

Тут була й перша новосільська школа… Уявіть, із якою спокусою оті школярики споглядали на ту яблуню. Аби зберегти достиглі плоди своїм онукам, господарю приходилося під нею ночувати… Чому було так мало яблунь? Мабуть, через те, що за фруктові дерева тоді потрібно було платити податок…

Про весілля в Новосіллі: пів віку ХІХ століття

Весілля Марчука Якима з Новосілля

Кажуть, генеалогія нині стала хобі для багатьох українців. А для мене – це вже частинка мого життя. Я познайомилася зі своїми далекими й не дуже родичами, налагодила обірвані зв’язки, які загубили один одного, знайшла багато родичів у сусідніх селах. Ще багато роботи попереду. Керівник Центру вивчення генеалогії «Пращур» Віктор Долецький сказав: «Загалом дослідження роду - це як ремонт. Його не можна завершити, а можна тільки зупинити. Ви самі вирішите, наскільки далеко готові йти». У мене все ще ремонт…

Я виписала всі можливі нотатки про народжених, одружених та померлих по всіх новосільських родах, по роках. А тепер лише читаю їх, як книгу…

Про родину Ляховців

Ніна Ляховець та Валентина Ляховець із Новосілля. Рік 1960

Кожен із нас має у своєму родоводі кілька десятків різних прізвищ. Але найважливіше кожному оте, яким тебе записали у свідоцтві про народження. Із яким навчався в школі, вузі. Воно твоє. Найрідніше.

Для мене таким є прізвище Ляховець. Отримавши нові давні документи, упорядкувала ще глибше цей родовід. Найдавніше джерело дослідження – сповідальні відомості Храпинської церкви за 1823 рік. Тоді в селі Кухче жила одна родина Ляховців. 

Про Філончуків із Новосілля

Антоніна Романівна Філончук (Ляховець) із дочкою Галиною.

Здається, церковна метрична книга лише фіксує факти народжень, шлюбів та смертей. Але коли вчитатися глибше, проаналізувати, співставити, узагальнити, можна дізнатися багато цікавих фактів із життя відповідного населеного пункту.

Нині у моєму розпорядженні є чимало церковних документів з історії села Новосілля. Це записи метричних книг 1814 та 1815 років, сповідальна відомість за 1823 рік, ревізька казка за 1834 рік та метричні книги із 1840 по 1914 рік, метрична книга за 1924 рік. Щоправда, метричні книги за деякі роки відсутні. Часто там пропущені цілі місяці. Тому окремі імена з родоводу можуть бути відсутні.

Сповідальна відомість села Левонча за 1823 рік

 

Цей документ датований 3 січнем 1824 року. Офіційно заявлений, задокументований. Він зберігається в НІАБ.

Це сповідальна відомість Кухченської церкви за 1823 рік – обліковий документ церковного діловодства, який фіксував відвідання сповіді парафіянами. Кожне село там подавалося окремо. І у фонді 803, опис 1, справа 11, на аркуші 86 подано список жителів Левончи. Саме таку назву мало моє село на початку ХІХ століття.

Микола Веремейчик – партизан-орденоносець

22 вересня – День партизанської слави. Наш зарічненський край називають партизанським краєм часів Другої світової війни. Моє нове дослідження присвячене цій даті.

У моєму рідному селі Новосілля нині не збереглося прізвища Веремейчик. А в метричних книгах Храпинської церкви 1861 року, які я досліджувала в Державному архіві Рівненської області, таких родин у нашому селі зустрічається кілька.

Дослідження історії села Новосілля присвячую пам'яті своїх батьків (Валентина Тумаш: переспів поезії Івана Хмеля)

Валентина Тумаш - автор дослідження про село Новосілля
Зарічненського району Рівненської області

Забудеш інколи в турботах

Рідне село, зелений гай,

І десь зникають у пустотах

Полин, латаття та розмай.

Світлини-фрагменти із дитинства новосільців

Слово до земляків

Як маленькі струмки вливаються у велику ріку й живлять її, так і маленькі села стають учасниками великих історичних подій і залишають свій слід в історії. 

Доля їх залежить від того, чи обминуть поселення неспокійні вітри історії.

Так склалося традиційно, що історія великих міст та сіл нашої держави завжди в центрі уваги преси, істориків, етнографів, а невеличкі населені пункти, які не мають на своїй території ні сільради, ні школи, залишаються поза увагою.

Безмежна вдячність батьківським порогам (Павло Дубінець)

Священик, краєзнавець Павло Дубінець у народному музеї,
яким керує Валентина Тумаш

Шановні новосільці, левончани (вибачте за топонімічну тавтологію, але й справді не знаю, як до вас краще звертатися)! 

Невтомна праця людини, як правило, нагороджується вдячністю тих, для кого вона трудиться. Тримаючи у своїх руках цей краєзнавчо-історичний нарис чи читаючи його, ви перш за все маєте низько вклонитися за працю його авторці. 

А ще подякувати Творцю, що на стежках вашого села від материнського молока, разом із співом народної пісні, милих серцю природних краєвидів увібрала у свою душу невимірну любов до історичної спадщини поліського краю Валентина Миколаївна Ляховець, чи тепер по чоловіку Тумаш.

Легенди про заснування села

Нині село Новосілля відноситься до Кухченської сільської ради Зарічненського району Рівненської області. Але його історія тісно пов’язана й із сусідніми селами Храпин, Острівськ, Кухітська Воля.

Серед жителів навколишніх сіл збереглися цікаві легенди про одночасне заснування сіл Новосілля та Острівськ. Створення цих двох поселень пов’язують із розпорядженням володаря сусіднього села Храпин. 

Він вирішив покарати своїх неслухняних підданих: непокірними і гордовитими вони були, тому господар вирішив відселити їх подалі від маєтку. 

Половинчичі – перша назва нашого населеного пункту

На світ народжується людина. Вона отримує власне ім’я, а ще все життя пам’ятає день свого народження, щоб знати свій вік. Так і населені пункти: вони з’явилися в певний період історії, отримали свої назви і мають свій певний вік. 

Що ж ми знаємо про період заснування населеного пункту, де народилися? Чому наше Новосілля часом називають Ливінчою, інколи Левінчою? Відповідь на ці питання будемо шукати в давніх історичних документах ХVІ століття.

Історичні документи розповідають

Після опрацювання багатьох історичних джерел ми переконалися, що пізніше доля села Новосілля пов’язана із сусіднім Храпином. 

Це один із найстаріших населених пунктів району. Професор Цинкаловський подає про нього такі відомості: «Село розміщене над річкою Струменем. У ХVІІІ – ХІХ століттях належало до греко-католицьких єпископів у Пінську. 

Частина села була у володінні Ридзевських. У кінці ХІХ століття тут була дерев’яна церква, 144 жителі та 2,880 десятин. Храпин згадується в 1451 році, коли князь Свидригайло надає село Хведорові Гринькові (Архів Сангушків, т. 1, №47). В архіві князів Любешовських Храпин згадується в 1529 році».

Річка Веселуха

Вивчаючи далеке минуле поліського краю, можна пересвідчитися, що розселення тут здійснювалося при водних реаліях. 

«Слов’яни будували населені пункти над лісовими річками, біля труднодоступних боліт, озер», - писав псевдо-Маврикій. «Вони віддавали належне рікам», - твердив Прокопій Кесарійський. От і наше Новосілля було засноване при річці Веселусі.

Новосілля – нове село

Етимологію назв поліських сіл пояснюють десятки словників. Найбільшою популярністю серед краєзнавців користується видання Ярослава Пури «Походження назв населених пунктів Рівненщини», де автор досліджує етимологію понад 700 населених пунктів Рівненської та суміжних областей. 

У монографії Ярослава Остаповича можна знайти тлумачення автора про 29 сіл Зарічненського району. Найдавнішу згадку про наше село дослідник знайшов на військово-топографічній карті Волинської губернії, складеній Чертковим М. І. у 1855 році.