Церкви села Храпин: інформація з документів різних століть

Найдавніша знайдена згадка про церкву, яка мала бути перенесена в село Храпин, зафіксована в писцевій книзі Пінського старости Станіслава Хвальчевського, який разом із королівським ревізором Мельницьким та підкормчим Олексієм Чесновським за велінням королеви Бони проводив обміри земель у Пінському князівстві. У Храпині піддані королеви Бони були навесні 1555 року.

Син нобельського священника – випускник Київської духовної академії. А ще – учасник Кирило-Мефодіївського братства Мінської духовної семінарії

У мережі Інтернет є чимало інформації про нашого земляка Фавста Варфоломійовича Прокоповича. Зазначено, що в 1869 році він закінчив Київську духовну академію - найстаріший православний вищий навчальний заклад у Східній Європі.

Місце його народження в жодному повідомленні не зазначено, відмічено лишень, що він син священника, вихідець із Мінської губернії. Варто, напевне, відновити історичну справедливість і доповнити відомості про його життя такими словами: народився в містечку Нобель Пінського повіту (нині Україна). Кілька рядків – і всьому світу стане відомо, що Фавст Прокопович – наш земляк.

Перший музей на Зарічненщині створила Євдокія Євменівна Шевченко

Сьогодні Міжнародний день музеїв. Добрим словом згадують тих, хто допомагає зберегти віднайдену історію великої та малої Батьківщини. 

А я хочу розповісти про людину, яка заслуговує на те, аби про неї пам'ятали. У 1950 році в село Дібрівськ прибули нові вчителі, серед них і Шевченко Євдокія Євменівна. Із 1950 року по 1955 рік вона працювала директором цієї школи.

Єпископ Пінський і Турівський Кирило Терлецький - власник села Річиця та земель села Неньковичі (Леонід Тимошенко)

У Зарічненському районі проживає багато мешканців із прізвищем Терлецькі. Напевне, вони мають походження від славного роду Терлецьких, представником якого був єпископ Пінський і Турівський Кирило Терлецький. Володів владика й землями села Неньковичі, про що свідчить його судова тяганина. 

Детально історію цієї родини дослідив дрогобицький історик Леонід Тимошенко. У пропонованому історичному дослідженні  він розповідає про одного з найвідоміших представників роду Терлецьких - владику Кирила, - який був безпосереднім учасником та натхнеником церковної унії в Бересті. Рід Терлецьких походить з с. Терла на Старосамбірщині. З цього роду вийшло чимало духовних осіб. 

Полісько-європейська історія, майже про кохання (Василь Расевич)

Колись давно, ще в підлітковому віці, ідучи через дюну, яка у нас гордо іменується Човчинською горою, я знайшов стару монету. Монета датувалася 1766 роком, тобто рівно 200 років до мого народження. 

І ця монета мене так зацікавила, що, напевно, саме завдяки цій знахідці я й став істориком. Історія в радянській школі, а навіть і в радянському університеті видавалася настільки нудною і нецікавою, що годі було докопатися, що ж насправді в ті часи відбувалося на забутому Богом Поліссі.

Тільки потім, коли мені стали доступними польські та німецькомовні публікації – світ заграв справжніми барвами й історія набрала рис «своєї».

Єврейський поет Яків Маринов народився в Серниках

МАРИНОВ Яков (1869, Серники Пинского у. Минской губ. – 1964), поэт, публицист. 

В 13 лет был кузнецом. Переехал с родителями в Одессу, работал портным.

Домініка Чекун - берегиня фольклору Зарічненщини

Ім'я Домініки Чекун добре відоме на Зарічненщині та й в усій Україні. Її пісні слухали на сценах Києва, у багатьох містах Польщі.

Євдокія Хоружа - талановита співачка із Сенчиць

Із-за гори кам'яної

Голуби літають,

Не зазнала розкошоньки,

Вже літа минають...

Це пісня про неї, невгамовну, співучу Євдокію Іванівну Хоружу. Ця людина все своє життя співала. Її запрошували до великих міст і маленьких сіл, в палаци культури і бідненькі сільські клуби. І скрізь вона дарувала людям нашу поліську пісню.

Боричевський Артем Іванович із Серник - Герой Радянського Союзу

Вікіпедія подає такі дані про уродженця Зарічненщини

Боричевський Артем Іванович (* 28 червня 1891 c. Серники Рівненської обл. — † 2 листопада 1969) — учасник Першої світової війни, воював на фронтах громадянської війни на Волзі і Обі, Іртиші і Ангарі, на Далекому Сході.

Анатолій Харковець із Кухче - Герой Радянського Союзу

Харковець Анатолій Порфирійович (* 1916 — † 12 жовтня 1943) - капітан, Герой Радянського Союзу (29.10.1943), командир стрілецького батальйону 21-го стрілецького полку 180-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту.

Народився в 1916 році в селі Кухче Зарічненського району Рівненської області. Українець.

Доля білоруського священика Тиминського з Ненькович

Церква Іоанна Богослова

У селі Неньковичі 1877 року народився Митрофан Іванович Тиминський, настоятель церкви Святого Апостола Іоанна Богослова в Царівцях (згодом Кірово) Слуцького району.

У 1867 році він закінчив Литовську духовну семінарію.

Франц Терлецький із Річиці - учасник заговору Конарського

Карта, на якій позначене місце поховання учасників повстання 1863 року

У колах білоруських істориків часто обговорюється тема польських повстань ХІХ століття. Ці події не обійшли й наші землі. У 1793 році за другим поділом Польщі Полісся відійшло до Російської імперії. 

Значна частина тутешньої шляхти була позбавлена деяких прав і наблизилася до державних селян, тому населення пінського Полісся брало активну участь у повстаннях 1830 – 1831 років та 1863 року.

Трагічна доля настоятеля Кухітсько-Вільської церкви

Настоятелем Кухітсько-Вільської церкви Святої Параскеви П’ятниці на початку ХХ століття був отець Костянтин Будоль. Трагічно склалася його доля.

Молодому священику часто змінювали приходи.

У Кухітській Волі він жив у першому десятилітті ХХ століття, адже в 1909 році тут народився його син Феодосій.

Антон Борейша - учасник організації "Народна воля"

Антон Степанович Борейша - російський революціонер, член партії «Народна воля». Він народився в 1858 році на хуторі Любополь Морочанської волості Пінського повіту Мінської губернії Російської імперії.

Закінчив Білостокське реальне училище. У 1877 році вступив до Технологічного інституту в Санкт-Петербурзі. За участь у студентських виступах був відрахований із другого курсу.

Стаття талановитого зарічненського журналіста Івана Делідона про Героя Радянського Союзу Харковця

                           

Маловідома  історія з  журналістського блокнота

Закінчилася Друга світова війна. У спалені й зруйновані села почали повертатися солдати, щоб стати до мирної праці. Та не всім судилося таке щастя.

В убогу оселю Харковців із села Кухче прийшла страшна звістка: їх Анатолій пропав безвісти на фронті. А це у повоєнні роки викликало підозрілість. Де, мовляв, пропав, за яких таких обставин? Може, живий та десь переховується?

Відомі нащадки родини нобельських священиків

Кожен, хто відвідає Нобельську церкву, обов’язково зупиниться біля могил, які розташовані поруч. Це невелике церковне кладовище, де покояться останки представників роду священиків Прокоповичів.

Серед них Варфоломій Прокопович, який довгий час служив настоятелем Свято-Преображенської церкви, його син Флор, котрий пізніше змінив батька.

Відомий польський історик Матеуш Тукальський-Нелюбович - уродженець Ненькович

Нащадок історика Матеуша Северин у музеї Мутвицької школи

Частим гостем села Мутвиця став поляк Северин Тукальський-Нелюбович. Він не просто приїздить у гості, а щоразу привозить цінні матеріали з історії Полісся.

Северин - представник відомого в польських колах роду, який мав маєтки в Пінському, Лідському та Волковському повітах.

Ця родина налічує багато відомих особисто­стей: Ян - маршалок трибуналу Литовського (1589 р.), Єжи - пінський посол (1648), Йосип - український митрополит (1663), Матеуш - історик і правник, сек­ретар сейму (1784).

Депутат Державної Думи Російської імперії із Морочного

Серед тих, хто народився на Зарічненщині, чимало видатних особистостей. Депутатом IV Держав­ної Думи Російської імпе­рії від Мінської губернії 25 жовтня 1912 року був об­раний житель села Морочне Малайчук Іван Хомич.

Народився він у 1875 році. Чомусь у документах Держдуми значиться, що Іван Малайчук, селянин Морочанської волості Пін­ського повіту Мінської гу­бернії, - росіянин за похо­дженням.