Ковалівський рід Зота Івановича Марчука з Острівська

Михайло Зотович Марчук із дружиною Явдохою Федорівною з Кутина

Найдавніша писемна згадка про рід Марчуків знайдена в документі 1766 року.

У Центральному державному історичному архіві, що в місті Львові, зберігається інвентар фільварку Кухче, належного Пінському єпископові Юрію Булгаку, та контракти, які уклав єпископ з подружжям Христомом та Елеонорою Ліпницькими на оренду фільварку Кухче.

Юрій Булгак - василіянин, архимандрит Лещинський і Супрасльський, єпископ Пінської єпархії Руської Унійної Церкви. У березні 1730 року отримав номінацію на Пінсько-Турівську єпархію. Зоставивши в Пінську адміністратора, сам замешкав у єпископському маєтку в Храпині. Помер у Храпині 1769 року.

24 квітня 1766 року Пінський єпископ укладає контракт на оренду фільварку Кухче терміном на 3 роки. Там подано список підданих фільварку. В оренду віддавалося 7 димів, тобто 7 нерозділених родин. Серед них Гриць Марчук із "братією" (трьома братами).

Локницька лісова дача

У 1929 році нащадки Генріха Радзевича, учасника повстання 1863 року, звернулися в Пінську до представників тодішньої польської влади з проханням повернути їм землі їхнього предка, які належали нині до Локницької урядової дачі. Генріх Радзевич до 1863 року володів маєтком Морочно.

19 лютого 1929 року староста Пінського повіту надіслав до війта Морочненської гміни лист, у якому вимагав негайно особисто провести відповідні дії. Насамперед той мав встановити, «як сільський маєток Морочно, із якого правдоподібно була створена Локницька урядова лісова дача з площею приблизно 3241 десятина землі, нині цілком чи частково знаходиться у володінні Польської Держави».

Локницьке староство й державні (казенні) селяни

Фрагмент карти Пінського повіту 1800 року

Назва «Локниця» зафіксована в писцевій книзі Лаврина Войни, складеній за велінням короля Сигізмунда Августа в 1561-1566 роках. При описі морочненського дворища Патрикевичі згадується урочище Локниця. Запис свідчить, що «під Локницею» було розташовано 2 морги землі цього дворища. Там чимало таких записів: «під Глинищами 15 прутів», «під Зараменищем 1 морг», «під Орлом 3 морги», «на Щеборчі 1 волока», «на Красниці 2 морги». Стверджувати, що топонім Локниця - це перша згадка про село, мабуть, недостовірно. У жодному документі ХVІ століття згадки про такий населений пункт немає.