Зарічненське медучилище (коротка історія)

Напевне, нинішнє покоління зарічненців і не знає, що в селищі Зарічному діяло медичне училище. Ось які факти з його історії вдалося відшукати.

З історії Нобельської школи

Недавно директорка Нобельського ліцею надіслала мені ось таке унікальне фото. Побачила його у своїх нобельських родичів. Порадилися ми з Павлом Дубінцем і вирішили, що це світлина 30-х років ХХ століття. Як у нас кажуть, «польська школа». Подібне фото збереглося й у селі Морочне. Вдячна пані Любові за неймовірний подарунок і навзаєм дарую їй кілька фактів з історії очолюваного нею закладу.

Рік 1919: ревкоми в зарічненських селах

Сьогоднішня розповідь про діяльність революційних комітетів на наших землях. Але спочатку декілька фактів про початок ХХ століття на Зарічненщині.

Перша світова війна. Бої біля Кухоцької Волі, Нобля, інших близьких сіл. Фронт зупинився через річку Прип’ять біля Сенчиць. В одних селах стояли російські війська, в інших – німецькі. І ті, й інші проводили реквізиції - примусове вилучення в місцевого населення майна, продовольства, сировини та худоби для потреб армії. 

У 1919 році деякі зарічненські села були вщент спалені

Архівні джерела свідчать: поляки проводили тут каральні операції.

Донині дуже мало інформації про події початку ХХ століття на наших землях. Ось деякі загальновідомі історичні факти того часу. У роки Першої світової війни на Зарічненщині стояв фронт: на одній частині – російські війська, на іншій – німецькі. Велика війна завершилася на світанку 11 листопада 1918 року підписанням перемир'я між Антантою та Німецькою імперією. У роки цієї війни наші землі входили до складу Російської імперії. Тоді Пінськ був повітовим центром Мінської губернії.

Протестація священника Йосипа Савича на нобельських міщан

Серед документів НІАБ є скарга нобельського священника Миколаївської церкви Йосипа Савича. Вона надіслана орнанізаторами проєкту "Polesie".

Текст документу перекладено Олексієм Смольським. 

Дата і місце: 26 вересня 1664 року, Пінський замковий суд.

Тип документа: Судова скарга (протестація).

Позивач: Йосип Савич - священник Свято-Миколаївської церкви містечка Нобель.

Відповідачі: Міщани Нобеля, головним чином війт Кирило Стефанович, підвойський Степан Проневич, Федець Ходневич та їхні спільники.

Про що розповіли ревізькі казки Погосту Зарічного

Фрагмент карти Пінського повіту 1800 року 

Історія Погосту Зарічного ще досконало не вивчена. Ось нині з’явилися ревізькі казки містечка за 1834 рік. В одній із казок розповідається про міщан. Підписана квитанція цього документа міщанами Кіндратом Кидуном та Семеном Юхневичем. Тоді в Погості проживало 32 родини міщан (90 чоловіків і 95 жінок).

Репатріація зарічненців після Другої світової війни: долі людські

Картка остарбайтерки Чернякович Анни

З історичних джерел відомо, що у фашистській Німеччині восени 1941 року назріла криза робочої сили в промисловості та сільському господарстві. Тоді за ініціативою Германа Герінга була розроблена програма залучення до роботи на заводах і фермерських господарствах людей із захоплених Німеччиною територій Східної Європи. Першими такими працівниками стали військовополонені. 

Завезена з-за кордону робоча сила поділялась на декілька категорій за територіальним принципом, найнижчою з яких були «остарбайтери» — працівники зі сходу. Вони працювали 12 годин на добу 6 днів на тиждень, отримували близько 30% заробітної плати німецьких робітників, частина з якої йшла як оплата за харчування та житло. Вони були змушені носити спеціальний нагрудний знак з надписом «OST», що ідентифікував їх як приїжджих зі сходу, і в ряді випадків жити у спеціальних таборах під охороною. За спробу втечі остарбайтери каралися смертю або ув’язненням у концтаборі.