Сумні сторінки зселення на Зарічненщині

 

Околиця Парської

Це слово ввійшло в мій лексикон недавно. Я чула про період переселення жителів хуторів у села, але не знала, що існував для цього явища дивний офіційний термін – «ЗСЕЛЕННЯ»… А за ним сльози й біди сотень родин…

За часів входження нашого краю до Російської імперії тут на початку ХХ століття впроваджувалася Столипінська реформа. Відбувався перехід селян до хутірського та відрубного землекористування. Він тривав у 1906-1911 роках і був спрямований на руйнування селянської общини (громади) та створення шару заможних селян-власників, які мали стати опорою для царської влади. Кожен домохазяїн мав законне право в будь-який час вимагати закріплення своєї частини общинної землі у приватну (особисту) власність.

Як Морочнівський район став Зарічнянським: архівні матеріали розповідають

Краєвид Зарічного. 1946 рік

Ровенська область у складі Української РСР була офіційно утворена 4 грудня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР після входження західноукраїнських земель до складу Радянського Союзу. Спочатку область поділялася на повіти, а згодом на райони, кількість яких неодноразово змінювалася (від 30 до 16, а після адміністративної реформи 2020 року їх залишилося 4).

У 1939 році Ровенська область мала 5 повітів: Ровенський, Дубнівський, Здолбунівський, Костопільський та Сарненський. За часів Другої Речі Посполитої на Зарічненщині було 3 гміни: Морочнівська, Вичівська та Кухоцьковільська. Із приходом радянської влади вони вже як волості ввійшли до складу Сарненського повіту.

У січні 1940 року замість повітів та волостей було створено 30 районів. Із Морочнівської та Кухотськовільської волостей Сарненського повіту було утворено Морочнівський район. Села Вичівської волості були віднесені до Висоцького району. Такий поділ був і після Другої світової війни.

Зарічненське медучилище (коротка історія)

Напевне, нинішнє покоління зарічненців і не знає, що в селищі Зарічному діяло медичне училище. Ось які факти з його історії вдалося відшукати.

З історії Нобельської школи

Недавно директорка Нобельського ліцею надіслала мені ось таке унікальне фото. Побачила його у своїх нобельських родичів. Порадилися ми з Павлом Дубінцем і вирішили, що це світлина 30-х років ХХ століття. Як у нас кажуть, «польська школа». Подібне фото збереглося й у селі Морочне. Вдячна пані Любові за неймовірний подарунок і навзаєм дарую їй кілька фактів з історії очолюваного нею закладу.

Рік 1919: ревкоми в зарічненських селах

Сьогоднішня розповідь про діяльність революційних комітетів на наших землях. Але спочатку декілька фактів про початок ХХ століття на Зарічненщині.

Перша світова війна. Бої біля Кухоцької Волі, Нобля, інших близьких сіл. Фронт зупинився через річку Прип’ять біля Сенчиць. В одних селах стояли російські війська, в інших – німецькі. І ті, й інші проводили реквізиції - примусове вилучення в місцевого населення майна, продовольства, сировини та худоби для потреб армії. 

У 1919 році деякі зарічненські села були вщент спалені

Архівні джерела свідчать: поляки проводили тут каральні операції.

Донині дуже мало інформації про події початку ХХ століття на наших землях. Ось деякі загальновідомі історичні факти того часу. У роки Першої світової війни на Зарічненщині стояв фронт: на одній частині – російські війська, на іншій – німецькі. Велика війна завершилася на світанку 11 листопада 1918 року підписанням перемир'я між Антантою та Німецькою імперією. У роки цієї війни наші землі входили до складу Російської імперії. Тоді Пінськ був повітовим центром Мінської губернії.

Протестація священника Йосипа Савича на нобельських міщан

Серед документів НІАБ є скарга нобельського священника Миколаївської церкви Йосипа Савича. Вона надіслана орнанізаторами проєкту "Polesie".

Текст документу перекладено Олексієм Смольським. 

Дата і місце: 26 вересня 1664 року, Пінський замковий суд.

Тип документа: Судова скарга (протестація).

Позивач: Йосип Савич - священник Свято-Миколаївської церкви містечка Нобель.

Відповідачі: Міщани Нобеля, головним чином війт Кирило Стефанович, підвойський Степан Проневич, Федець Ходневич та їхні спільники.