субота, 18 квітня 2015 р.

Особиста гігієна (переклад польської краєзнавчої збірки "Kobieta na Polesiu", 1939)


Заїдь до села, відрізаного від світу лісами, болотами, ріками, і побачиш, як миється поліщук. Як миється?

Кубком теплої води над якоюсь посудиною. Набирає води в рот, а потім зливає на руки. Або вливає з кубка до лівої руки, миє обличчя, вуші.
Великим соромом було в поліських селах мати брудні вуші.

Рушник був спільний, рідко коли кожен член родини мав свій рушник.

Щоденно миється поліщук у холодній воді, а в неділю в теплій воді в спеціальних ночвах.
   
У неділю миються всі, міняють білизну. Нічної білизни на Поліссі не знали. Милом мили руки, обличчя, на ноги шкода було мила.

Замість мила вживали глину, пісок. Влітку ноги мили часто, взимку - рідко. Щодня цього не робили, хоч і ходили босі.
   
Забобони на Поліссі не минули й миття. Не міг невмитий іти з відром до колодязя, їсти й пити теж не можна було невмитими. Поліщуки вірили, що вмивання після молитви змиває все намолене.

Хто з дівчат на Трьох Святих вмиється в святій воді, буде подобатися хлопцям. Хто до сходу сонця вмиється росою, буде рум'яним. 
   
Поліщук не гладить волосся пальцями. Має гребінець із дерева куплений або саморобний із рогів тварин. Дерев'яний гребінець дуже виривав волосся.
   
Гребінками користувалися дівчата, які носили довге волосся. Старші жінки носили коротке волосся й чесали його годинами. На голову пов'язували хустини, а волосся над чолом змащували жиром, сироваткою чи олією, щоб блищало й лежало рівненько.

Але таке волосся давало неприємний запах, на нього зліталися мухи. Щоб добре було чесати волосся, до води добавляли капустяного або бурякового квасу. 
 
На нігті поліщуки звертали мало уваги. Якщо дуже відростуть, обрізали ножницями, а обрізані частинки збирали, ховали, щоб не збирати після смерті на тому світі.
   
Носової хустинки на Поліссі не знали. Поліщуки насміхалися з тих, хто їх мав. Але з часом звикли й собі носити.
   
Пудру вживали тільки ті, хто жив біля міст. Мокре волосся накручували на гаряче залізо.
                                                                                
                                                                                                                         Левчук Теодор

Немає коментарів:

Дописати коментар