пʼятниця, 17 квітня 2015 р.

Цікава сторінка з історії села Річиці


Часто зовсім-таки несподівані факти з історії нашого краю можна відшукати в давніх історичних документах.

Така інформація зберігається й у записах Пінського гродського суду. Далекий 1645 рік. До цього суду надходить скарга такого змісту:
«Я, єврей міста Пінська, Нотон Лейзерович, жаліюся на Богумилу Немеричівну Андріїву Терлецьку, стольникову та підстаростину Пінську, в тому, що її милість пані Терлецька із небіжчиком Андрієм Терлецьким у 1644 році орендували мені свою маєтність, названу Річицею, на 6 років, а повинності не всі виконали.
   
За 20 тисяч польських золотих я отримав двір з надвірними будовами, садами, городами, грунтами засіяними та незасіяними, село Річицю, село Вольку Річицьку й другу Вольку в бору, село Тевковичі з підданими, що в цих селах проживають, зі всякими повинностями, із млинами, митом від байдаків, човнів і від перевезення солі по річці Стир, із корчмою і млином на річці Струмені, названої Круківкою, з усіма пожитками.
   
У перший рік, тобто в 1645 році, я мав отримати від оренди 100 відер меду міри пінської. Але через бортників річицьких віддано 56 відер та піввідра міри пінської. Згідно угоди оренди, пані Терлецька також недодала 100 польських злотих за продане дерево, чим нанесла мені велику шкоду. Писано 31 січня 1645 року».
   
Але цим справа в Річиці не завершилася. Єврей Нотон вирішив позбутися проблем із цим маєтком: він перепродує свою оренду іншим євреям - Якубу Гошієвичу та Якубу Мошковичу. У 1646 році в Річиці знову не зібрали 100 відер меду, тому нові орендатори 9 березня теж звертаються до суду із скаргою.
   
До Річиці на розбір справи їде генерал Островський. Він спілкується з бортниками Васьком Нестеровичем, Антоном Олисейковичем, Михайлом Заперекаличем, і ті підтверджують, що і в 1646 році від помістя Річиця недодано 11 відер меду міри пінської.
   
Чим завершилося це судове слідство, неважко здогадатися. Заплачено було за все сповна.

За цими документами ми можемо вивчити цілу сторінку життя Полісся: за що платили наші земляки мито, що було у володінні поміщиків, скільки меду вони збирали.

Відомо також, що землі на Поліссі для євреїв тоді не продавалися, вони тільки могли взяти їх в оренду. А це не завжди оправдовувало їхні надії...

Немає коментарів:

Дописати коментар