Село Храпин Пінського повіту

Село Храпин - один із найстаріших населених пунктів району. 

Професор Цинкаловський подає про нього такі відомості: «Село розміщене над річкою Струменем. Храпин згадується в 1451 році, коли князь Свидригайло надає село Хведорові Гринькові (Архів Сангушків, т. 1, №47). В архіві князів Любешовських Храпин згадується в 1529 році». Після знайомства з архівом князів Сангушків можна засумнівалися в достовірності слів професора Цинкаловського.

На сторінці 44 першого тому княжого архіву читаємо, що 24 вересня 1451 року в місті Луцьку князь Свидригайло Олігардович дарує королівському конюхові село Храпино Турівського повіту. Отже, це інше село зі схожою назвою. 

Про те, що в Пінському повіті існував населений пункт Храпин, а в Туровському – Храпино, можна переконатися в дослідженні Матвія Кузьмовича Любавського «Областное деление и местное самоуправление Литовско-Русского государства». Відомий російський історик вивчав Литовсько-Російську державу ХІІІ- ХVІ століть. 

У цій роботі на сторінці 196 відзначено: «Між річками Стир, Прип’ять та Струмінь лежать села Муравин, Кухче, Іванчичі, Погост, Храпин, Задовже, Морочно, Нобель, Прикладники, Комори». 

А на сторінці 200 розповідається про село Храпино Туровського повіту. Автор відзначає, що нині це Храпунь на річці Ствизі. 

Отже, найдавнішою згадкою про нинішнє село Храпин Зарічненського можна вважати 1529 рік, як це вказано в архіві князів Любешовських. 

«Писцева книга» Хвальчевського детально розповідає про землі села Храпин. Там були дворища Дялощинське, Дишовчизна, Мелеховське. Розділ землі від дворища Половичичі йшов через урочища Крива нива, Лосиний мох, Скучидоха, Ольшани. Землі ж село Храпин мало багато: аж 10 волок.

У Хвальчевського зазначено, що в Храпині за рікою земля підданих «королівської милості» - дворище Дялощинське, а живуть там Кохно Курилович, Савка Греневич.

Цікаві топоніми села: на Могилці, Під’ям’я, біля Беликового зруба, під Глушею, Пристань біля Кривої ниви, під Ямами, під Любинем, на Малинні, біля Липового куща, на Кучині, Густа нива, Горіхове, на Копані, на Долині, під Двором. Останній топонім свідчить, що в Храпині теж був господарський двір.

А в 1555 році Храпин відійшов у вигляді заміни Пінському владиці та священику Нобельської Миколаївської церкви. 

За наказом Хвальчевського ця церква із Нобля була перенесена в Храпин.