За́вжди і скрізь є лю́ди, що лю́блять поговори́ти про те́, про що й поня́тія ни ма́ють. І хоть вони́ чє́сто наріва́юца на насмє́шки, а то й кпи́ни, али й в істо́рію попада́ють часті́й за пра́вильнъіх" люде́й.
Коли́сь, мо' рік сто́ наза́д, чі мо' й бі́льший, жіла́ в Ноблі́ яка́сь ті́тка Йовдо́ха з чолові́ком і двома́ до́чками.
Жі́нка єк жі́нка, жіла́ єк усі́, ті́льки ж вона́ за́вжди люби́ла сибе́ показа́ти, похвали́тъіса ти́м, що ті́льки в її́ є і бі́льш нъі в ко́го, а єк і в її́ нима́, то могла́ щось і прікошили́ти – так, ка́пилєчку, чуть-чуть.
Усі ноблє́ни зна́ли, що її́ раба́ чуба́та ку́ріца нисе́ца по два ра́зи на де́нь, ли́са тилу́шка побі́гала в пувро́ка, а соба́ка но́чами ло́віть за́йцув і пріно́съіть пуд порі́г.
Да й сама́ Йовдо́ха з одного́ корчє́ накопа́ла до́брого коши́ска карто́плюв.
Да й сама́ Йовдо́ха з одного́ корчє́ накопа́ла до́брого коши́ска карто́плюв.
Що каса́єца чолові́ка, то ві́н ку́ріть ті́льки "миріка́ньскій" тоба́к, са́м жи його́ й розво́дъіть із того́ насі́ння, що дав ті́льки йому́ по вили́кому бла́ту ве́нґир Ге́ршко Фі́шман. І хоть таки́й тоба́к тогді́ ріс почті́ пуд ка́жнъію ха́тою, ге́ти Йовдо́ху з пантили́ки ни збіва́ло.
Али просла́віласа ті́тка Йовдо́ха свої́ми дивчє́тьми, бо вони́, єк ви дога́дьваєтиса, то́жи були́ ни таки́ї, єк усі́. "Сама́ ни зна́ю, – бі́дкаласа Йовдо́ха, – скіль у мої́х дивчє́т таки́ї зама́шки: соро́чку з просто́го полотна́ ни нало́жіть ни одна́ і ни друга́, бо вони́ куса́юца і ко́люца, шку́ра пуд їми́ свирби́ть.
І яке́ б то́нъіньки і ви́бильони ни було́ б те полоте́ничко, їм крамне́ подава́й. На́витя єк постоли́ обува́ють, то уві́к ни обмота́ють пу́дъісьпід гану́чу з про́стого полотна́ – ті́льки з крамно́го, коб но́ги ни понатъіра́ти.
А з єдо́ю що? Мої́ ж дивчє́та чо́рного хлі́ба ни їдє́ть – ті́льки пампушки́ марімо́нські. А млъінці́ з смита́ною їм так прії́лъіса, що вони́ дъіви́тъіса на їх ни хо́чуть.
Їдє́ть ті́льки з ча́йом. А вжи єк ста́нуть ї́сти той ча́й, то я́ ни вспі́ю і ло́жку взє́ти, єк вони́ всю гу́щу з ми́ски ви́смічуть. Ю́ху з чаю пи́ти ни хо́чуть – їм ті́льки гу́щу подава́й. От таки́ї у мине́ дивчє́та".
Пройшло́ вжи Бі́г ві́дає скі́льки рік, а й за́ри у Ноблі́ лю́ди зна́ють, яки́ї у Йовдо́хи дивчє́та були́.
Немає коментарів:
Дописати коментар