Школи-пам’ятники Пілсудського на зарічненській землі

Із вікна своєї квартири я щодня бачу оце приміщення – Мутвицьку школу (нині ліцей). Тут пройшло все моє трудове життя. Вивчаючи історію цього навчального закладу, почула від Мовчун Наталії Василівни такі слова: «То школа Пілсудського». Подумала тоді: напевне, школа побудована за часів правління Пілсудського…

Працюючи в ДАРО, якось відшукала документ про те, що в Мутвиці будувалася школа-пам’ятник Пілсудському. Цей запис мене заінтригував, але роки пошуків не давали результату.

Документ ДАРО

А оце до рук потрапив «Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Brzeskiego» за 1938 рік. А в ньому перелік 100 шкіл-пам’ятників Пілсудському на Поліссі. Тоді за розпорядженням польських властей проводилася така кампанія – будівництво шкіл на честь маршала Юзефа Пілсудського. Так вшановували його досягнення у відновленні незалежності. 

Цитую статтю публіциста та історика Сергія Махуна: «В історії Польщі особистість маршала Юзефа Пілсудського посідає особливе місце. Саме він реалізував ідею відновлення державної незалежності після більш ніж 120 років неволі й марних спроб нації здобути волю в боротьбі».

https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/11/11/163342/

Отож на честь Юзефа Пілсудського на Поліссі будувалося 100 шкіл. У Пінському повіті - 13, а на зарічненській землі - 3: двокласні в Мутвиці (Морочанська гміна) та Кухітській Волі (Кухоцьковільська гміна), трикласна – у Серниках (Вичівська гміна).

Яка ж доля цих шкіл?

Документ ДАРО однак свідчить, що школа в Мутвиці була трикласна. І дійсно: у старому приміщенні було 3 великі класні кімнати. До них справа були прибудовані 2 кімнати для проживання вчителів й кухня з льохом, у який можна було спуститися прямо з кухні. 

У цю частину школи був створений і другий вхід. Тобто в школі передбачалося й навчання учнів, і проживання вчителів. Школу будували майстри із Сенчиць та Дубчиць. До вересня 1939 року не встигли лише засклити вікна. Наскільки добротне було будівництво, свідчить той факт, що жодна дошка з викладеної тоді підлоги донині не замінена.

Фото мутвицьких дітей біля школи, 50-ті роки ХХ столітття. Директор Козубський А. П.

Чи навчалися в Кухітськовільській школі Пілсудського, невідомо. Старожили розповідають, що в ній під час Другої світової війни був розмішений німецький склад. І партизани його спалили.

В історії Серницької школи, підготовленій учителем історії Горбачевським Павлом Максимовичем, записано: «У міжвоєнний період польські власті у відповідності з «кресовим законом» збудували неподалік двоповерхову 4-класну школу. У роки німецької окупації навчання в сільських школах не проводилося, а в двоповерховому приміщенні розмістився фашистський гарнізон. На початку 1944 року окупанти, що відступали до міста Пінськ, спалили школу».

У справі, яка зберігається в СБУ й на якій нині стоїть гриф «Розсекречено», вдалося відшукати ось таку інформацію про цю школу: «У приміщенні Серницької школи розташовувалася жандармерія, ще її називали управа. Староста сільуправи Серник призначав місцевих жителів для будівництва бункерів. Їх було побудованого аж чотири. Це були цегляні доти, які споруджувалися біля школи. Три з них стояли на відстані 200 метрів один від одного, а четвертий був споруджений на даху школи. Так німці рятували себе від партизанів. Заходити до приміщення жандармерії було категорично заборонено. Відступаючи, німці спалили це приміщення».

Ось чому після закінчення війни в Кухітській Волі дітей навчали в найманих приміщеннях, а в Серниках – у давній відбудованій царській школі та сільських хатах. А в Мутвицькій школі тоді навчалися не лише місцеві діти, а й їхні ровесники з Морочненських хуторів, Парської, Чернин, Осової.

Сучасний вигляд Мутвицького ліцею

Першого вересня мутвицькі школярі знову сядуть за парти й у цегляній школі, збудованій у 70-ті роки ХХ століття й у дерев'яній, зведеній у 30-ті роки ХХ століття... Мабуть, вартує при вході в ліцей встановити табличку "Найстаріша шкільна будівля Зарічненщини"...