Як серницькі, сварицевицькі та городенські випускники церковно-парафіяльних шкіл складали іспит у Сварицевицькій школі

У ХІХ - на початку ХХ століття на наших землях були різні види шкіл: народні, церковно-парафіяльні, школи грамоти. На Зарічненщині діяло 7 церковно-парафіяльних шкіл: Нобельська, Серницька, Вичівська, Неньківська, Моровинська, Локницька та Борівська. Якщо випускник такої школи отримував свідоцтво про її закінчення, йому надавалася пільга під час військової служби: він мав право служити не шість років, а чотири. А ще такі випускники згодом могли працювати вчителями у школах грамоти.

Отримати свідоцтво було не так легко. Такий екзамен описаний у журналі «Минскія епархіальныя вѣдомости» за 1908 рік учителем містечка Городна Володимиром Тиминським. До Сварицевич приїхали на екзамен школярі з Городної та Серник.

Свідоцтво Полюховича Федора Івановича про закінчення однокласної церковно-парафіяльної школи

Чому екзамен був саме в Сварицевичах, спробуємо розібратися. В «Описі церков та парафій Мінської єпархії» 1879 року зазначено, що у Сварицевичах було тоді штатне народне училище. Однокласна церковно-парафіяльна школа з відділенням для дівчаток була відкрита тут 6 грудня 1903 року.

У статті «Краткій очеркъ основанія въ селѣ Сварицевичахъ одноклассной церковно-приходской школы» можна дізнатися, що в 1893 році місцевий священник Микола Дилевський (згодом він перейде у Вичівську двокласну школу) звернувся до місцевого поміщика Петра Базилевського з проханням допомогти побудувати школу. Той відгукнувся й виділив безкоштовно цеглу на школу, лісний матеріал й ½ десятину землі. У 1906 році будівництво було завершене.

У приміщенні школи було 2 класні кімнати, які розділялися розсувною дерев’яною стіною. Коли було необхідно, утворювали одну велику кімнату. Окремо було 2 квартири для вчителів, гуртожиток для дітей та їдальня. І навіть особлива вчительська кімната. Навколо будинок обнесено міцною та красивою огорожею.

У 1906 році у Сварицевицькій школі ввели вивчення садівництва. Було розведено розплідник на 400 дерев, які доглядав садівник. У гуртожиток раз на тиждень постачав дітям свіже м’ясо попечитель цієї школи Ілля Папа-Афанасопуло.

Екзамен у Сварицевичах 1908 року складало 17 дітей із трьох шкіл. Ось як це відбувалося: «4 квітня до Сварицевич на іспити прибули учні церковно-парафіяльних шкіл Серник, Сварицевич та Городної.

Збір був оголошений на 10 годину ранку. Біля школи стоїть кілька селянських підвод, біля яких бесідують селяни – батьки, які привезли своїх дітей на екзамени. Школа мала святковий вигляд, була прикрашена картинами та портретами. Діти вдягнені по-святковому. Вони дуже хвилюються. Об 11 годині розпочалася ціла ера в їхньому маленькому житті.

Прибули голова екзаменаційної комісії, покровитель Сварицевицької школи - Пінський повітовий предводитель дворянства Ілля Папа-Афанасопуло, інші члени комісії.

Свої знання демонструвало 17 учнів. Кілька з них відповідали незадовільно, інші показали хороші результати. Радісно було дивитися на цих сільських дітей-поліщуків, які прийшли сюди хоч і з маленьким, але твердим для життя запасом знань. Вони демонстрували навики читання, письма, передавали зміст прочитаного усно й письмово. Перевірялися початкові знання з природи, географії, етнографії, історії та побуту. Учні мали швидко порахувати, розв’язати задачі усно й письмово.

Екзамен тривав 7 годин до вечора. Висновок комісії був не дуже втішним. Комісія приступила до виведення загальних балів. Потім обговорювалося питання про видачу встановлених свідоцтв, тим хто витримав цей іспит. Голова комісії прочитав усі оцінки, які отримали діти по всіх предметах. Двом найкращим учням – дівчині й хлопчикові – було видано по 5 рублів, двом наступним за успіхами вручали по 2 рублі 50 копійок. Кілька учнів не отримали свідоцтв, оскільки їхні знання були надто низькими.

Свідоцтво міщанина околиці Серники Полюховича  Андрія Васильовича про закінчення однокласної Серницької церковно-парафіяльної школи

Випускникам, які успішко склали екзамен, рекомендували продовжити навчання у Вичівській двокласній школі. Урочистість закінчилася співом молитов».

Ось таким був екзамен 117 років тому...

Світлина Сварицевицької школи 1932 року.