![]() |
| Михайло Зотович Марчук із дружиною Явдохою Федорівною з Кутина |
Найдавніша писемна згадка про рід Марчуків знайдена в документі 1766 року.
У Центральному державному історичному архіві, що в місті Львові, зберігається інвентар фільварку Кухче, належного Пінському єпископові Юрію Булгаку, та контракти, які уклав єпископ з подружжям Христомом та Елеонорою Ліпницькими на оренду фільварку Кухче.
Юрій Булгак - василіянин, архимандрит Лещинський і Супрасльський, єпископ Пінської єпархії Руської Унійної Церкви. У березні 1730 року отримав номінацію на Пінсько-Турівську єпархію. Зоставивши в Пінську адміністратора, сам замешкав у єпископському маєтку в Храпині. Помер у Храпині 1769 року.
24 квітня 1766 року Пінський єпископ укладає контракт на оренду фільварку Кухче терміном на 3 роки. Там подано список підданих фільварку. В оренду віддавалося 7 димів, тобто 7 нерозділених родин. Серед них Гриць Марчук із "братією" (трьома братами).
Інформація про рід Марчуків, які проживали в селах Новосілля, Острівськ, Кухче, Храпин, Кутин, Бережна Воля та інших знайдено в різних документах: сповідальній відомісті 1823 року, ревізьких казках Кухче 1816 року та Храпина 1834 року, метричних книгах Храпинської, Кухченської, Храпинсько-Кухченської, Кутинської, Кухітсько-Вільської церков.
Прабатьківщиною Марчуків було село Новосілля, яке здавна мало назву Левонча. У документах 16 століття записане як дворище Половинчичі.
І покоління
Протопластом досліджуваної родини Марчуків є Никифор Марчук. Інформацію про нього знайдено в ревізькій казці села Кухче 1816 року. Там окремо записане «дідичне» (давнє) село Левонча, де жили Марчуки. У ревізькій казці 1816 року Никифор уже не значиться, він помер, але в нього залишилося 4 сини: Прохір, Гнат, Корнило та Василь. Тоді в родині сина Прохора Никифоровича проживала мати Євдокія (1754), брат Гнат із дружиною та брат Корнило. Василь Никифорович мав власну родину.
ІІ покоління
У Гната від першої дружини – син Іван та дочка Марія, від другої – син Андрій та дочка Зофія.
У ревізькій казці 1816 року записано, що дружиною Гната Никифоровича (26 ) була Федора (30). У них була донька Марія (3). Проживали в Левончі. У ревізькій казці Новосілля 1834 року зазначено, у Гната є 15-річний син Іван, але дружина вже не записана.
У 1840 році Гнат проживає в Храпині. Можливо, його друга дружина була з Храпина. У метричній книзі 1840 року є запис про народження в селі Храпині в Гната та Євдокії Мінчукової сина Андрія. Гнат був шанованою людиною, бо його сина Андрія хрестили храпинський поміщик Ридзевський та донька храпинського священника Маріанна Завитневич.
У 1845 році в нього в Храпині народилася дочка Зофія. Дивно спостерігати: у сина Івана Гнатовича народилися сини в 1842 та 1844 роках, а в батька Гната – донька в 1845 році.
ІІІ покоління
В Івана Гнатовича та Ксенії Василівни було 7 синів і 2 доньки: Кирило, Калістрат, Зот, Мартин, Яків, Никифор, Семен, Анастасія та Марія. Іван Гнатович помер у 56 років, дружина Ксенія – у 64 роки.
Острівський рід Марчуків, який пішов від Івана Гнатовича Марчука, називали Ковалівським.
У метричній книзі Храпинської церкви 1842 року записано, що в 1842 році в Івана Гнатовича та Ксенії Василівни в Храпині народився син Кирило. У Храпині також народилися Калістрат (1844, згодом помер), Зотик (1847), Марія (1849).
Із 1853 року сім’я проживає в Острівську. У 1853 році тут народився Мартин, у 1856 – Яків, у 1859 – Анастасія (померла), у 1862 - Никифор, у 1865 - Семен.
1. Кирило Іванович одружився з Єлизаветою Василівною Хмаровою із Задовжа; весілля в 1862 році. Єлизавета Василівна померла в 47 років від сухот. Діти:
- Григорій (1863) помер;
- Дарія (1865) + Федір Шиманчук з Острівська; весілля 1883;
- Григорій (1874) + Варвара Євдокимівна Савич із Новосілля; весілля 1893;
- Роман (1876) + Софія Охремчук з Острівська; весілля 1896; діти: Степан (1897), Юліана (1902), Яким (1900);
- Анна (1880) + Михайло Пархомчук з Острівська; весілля 1897;
- Наум (1883).
2. Зотик Іванович 1847 + Катерина Іларіонівна Куксюк із Задовжа (народився в Храпині, женився в Острівську); весілля 1868 - Катерина померла в 37 років; 2 шлюб - Олена Прокопівна Герасимук (26р) – весілля в 1884.
3. Мартин Іванович (1853) + Ксенія Іванівна (1854) із Павліново; весілля 1873. Діти: Софія (1881), Агафія (1883), Варвара (1884), Мотрона (1886), Герасим (1889), Олена (1891), близнята Марфа та Єва (1893).
4. Яків Іванович (1856) + Анна Климентіївна Курин із Кухітської Волі; весілля 1876. Діти: Ксенія (1877) та Іван (1880) – народилися в Острівську, Парфен (1884) та Іван (1886) - народилися в Кухітській Волі.
5. Никифор Іванович (1861) + Домна (Домініка) Миколаївна Остапчук із Храпина 1864 весілля 1881; Домна померла 55р 1915; + 2 шлюб Штахун Катерина Андріївна 21 із Судче??? Діти: Лукія (1882), Стефанія (1884), Яків (1885), Гордій (1887), Уляна (1889), Євдокія (1891), Тетяна (1894), Омелян (1895), Параскевія (1896 – померла в 2 роки), Пелагея (1899), близнята Павліна й Ольга (померли в 3 місяці від коклюшу 1902), Антоніна (1905), Гнат (1906).
6. Семен (1866) + Тетяна Бондар; весілля 1886. Помер Семен у 59р.
ІV покоління
У Зота Івановича, за спогадами його 92-річної внучки Ганни, було 3 дружини. У метричних книгах вдалося відшукати інформацію про 2 дружини. Перша – Ксенія Іларіонівна Куксюк із Задовжа. Вона померла у віці 37 років від гарячки в 1883 році.
Друга – Олена (Юлія) Прокопівна Гарасимчук з Острівська. Коли одружувалися в 1884 році, ім’я нареченої записано Юлія, коли народилася дочка Меланія, ім’я матері записано як Олена. Обоє одружувалися другим шлюбом у 1884 році: Зоту було 38 років, Юлії (згодом записана як Олена) – 26 років. Свідком на другому весіллі Зота був мій пра(2)дід Никифор Іванович Марчук.
Від першого шлюбу в Зота Івановича було 8 дітей: Юліана (1870), Андрій (1871), Варвара (1873), близнята Петро та Микита (1875), Домна (1877) , Євгенія (1879) та Ісак (1881).
Від другого шлюбу народилося 6 дітей: Меланія (1884), Лазар (1887), Трохим (1889), Захар (1892), Митрофан (1894), Михайло (1898) та Ольга (1901). Вдалося відшукати інформацію лише про декого з них.
Ще був син Устин (Юстин), рік народження якого встановити не вдалося. Отож відомо про 15 дітей Зота Івановича.
Діти Зота Івановича.
Двоє дітей Зота Івановича померло в 1882 році від тифу:
1. Юлія Зотівна померла 3 листопада 1882 року у віці 12 років від тифу.
2. Ісак Зотович Марчук помер 26 грудня 1882 року і віці 1 рік від тифу.
3. Трохим Зотович + Євдокія Нестерівна Шиманська. Жили в Острівську. Мали 11 чи 12 дітей. Вдалося встановити імена деяких із них: Антон (1931), Марія, Євстахій, Валентина, Ольга, Степан.
Трохим працював ковалем у маєтку поміщика Орди. Той його поважав за працелюбність, дозволяв його дітям збирати в маєткові щавель та груші. У 1939 році, коли прийшла радянська влада, Трохим Марчук разом із Назаром Шиманським вивезли острівського пана Орду до Пінська, щоб йому ніхто не зробив ніякої школи. А далі той перебрався до Польщі.
Записано від правнучки Зота Івановича Тетяни Шиманської із села Острівська.
4. Меланія Зотівна + Марчук Микола Феодосійович з Острівська; весілля 1903 – Острівськ.
У Меланії був один син Флор. Після його народження чоловік Микола поїхав на заробітки в Америку й не повернувся додому. Там мав іншу родину. Синові й першій дружині не допомагав.
Записано від правнучки Зота Івановича Тетяни Шиманської із села Острівська.
5. Микита Зотович + Юлія Новак з Острівська; весілля 1894. Діти: Іван Микитович (1896), Петро Микитович (1899). Проживали в Острівську.
6. Домна Зотівна + Порфирій Пархомчук з Острівська; весілля 1896. Проживали в Острівську.
7. Петро Зотович + Ірина Феофілівна Селюга з Храпина; весілля 1891. Діти: Митрофан (1894), Денис (1900), Пилип (1901). Проживали в Храпині.
![]() |
| Сім'я Марчука Флора Пилиповича з Храпина |
Діти Пилипа Петровича з Храпина:
-Іван Пилипович + Віра Титівна Кравчук із Храпина: Леонід, Галина, Микола, Валерій;
-Федора Пилипівна + Палей Петро Наумович із Храпина: Дмитро, Василь, Андрій;
-Адам Пилипович + Приходько Надія із Храпина: Антоніна, Анатолій;
-Галина Пилипівна + Михайло Войтович із Новорічиці: Микола, Євгенія, Надія;
-Флор Пилипович + Артюх Антоніна з Локниці: Марія, Петро, Ганна, Надія;
-Антоніна (померла молодою);
-Ярина (жила на Харківщині).
![]() |
| Антоніна Пилипівна Марчук із Храпина |
Записано від праправнучки Зота Івановича Корнійчук Марії Флорівни із села Мутвиця.
8. Михайло Зотович + Явдоха Федорівна Татусь (Гайвук) із Кутина. Жили в Кутині. Діти:
- Олександр + Ольга Мацерук: Надія, Іван, Микола, Валерій;
-Флор + Москалевич Віра: Галина, Леонід, Микола;
-Ганна + Небожин Гаврило: Леонід, Надія, Михайло.
Уперше Михайло Зотович одружився з Гайвук Ганною Федорівною з Кутина, прийшов до неї у прийми. У них народилася дитина. Ганна та їхня дитина померли. Михайло продовжував жити в Кутині.
Ганнина сестра Явдоха була заміжньою. Її чоловік Степан Татусь не повернувся з Першої світової війни. Сім років Явдоха чекала чоловіка й жила в родині Татусів. А потім вдівець Михайло Марчук та вдовиця Явдоха вирішили побратися.
![]() |
| Олександр Михайлович Марчук |
Вони побудували хату на хуторі Доманському. У них народилося троє дітей. Але жодного з них у церкві не записали прізвищем Марчук, оскільки подружжя не узаконило своїх відносин: офіційного документа про смерть Степана не було.
![]() |
| Флор Михайлович Марчук із дружиною та донькою |
Отож Олександр, Флор та Ганна були записані прізвищем Татусь, а батьком значився Степан.
І лише в 1960-ті роки, коли в паспортному столі Зарічного став працювати родич Марчук з Острівська, усім дітям було перевидано документи на прізвище Марчук. І батьком значився вже Михайло Зотович Марчук. Так у Кутині з’явилася родина Марчуків.
Дочка Михайла Ганна вийшла заміж на хутір Попівку за Небожина Гаврила.
Деякі факти розповіла 92-річна онука Зота Ганна Михайлівна.
У Явдохи та Степана Татуся був син Іван. Він загинув у роки Другої світової війни. Залишилася невістка Тетяна. Вона вийшла заміж за племінника Михайла - Володимира. Деякий час вони жили на хуторі Доманському. Згодом оселилися в Задовжі.
Записано від правнучки Зота Івановича Надії Демчук із Кутина.
9. Юстин Зотович + Анастасія Карпівна Сидорчук із Новосілля. Жили в Локниці. Діти:
-Василь 1927 + Віднійчук Євгенія Федорівна: Софія, Антон;
-Степан + Надієвець Галина Петрівна;
-Софія + Юхневич Антон: Василь, Віктор, Людмила, Іван, Сергій;
-Антоніна: Любов.
![]() |
| Степан Юстинович Марчук із Локниці |
![]() |
| Донька Антоніни Юстинівни Любов |
Записано від правнучки Зота Івановича Любові Дмитрівни Окач із Локниці.
-Марія (1933) + Козлов Олександр: Анатолій, Євгеній, Олександр, Віктор, Леонід;
-Антон + Антоніна: Захар, Ольга;
-Володимир + Тетяна: Іван.
Син Володимир жив із дядьком Михайлом Зотовичем на хуторі Доманський біля Кутина, згодом переселився в село Задовже. Його називали Володарем.
11. Євгенія Зотівна + Яків Зубкович із Храпина; весілля 1898. Проживали в Храпині.
Євгенія була маленького зросту, дуже швидка, гарна. Прожила 98 років.Внуки пам'ятають її охайну кімнату, де стояли ліжко й скриня,на стіні висіла ікона. Зберігся спогад онучки Ольги, що Яків Дем’янович навчав її маленьку без молитви «Отче наш» за стіл не сідати. Кожен з онуків Євгенії Зотівни (її називали в селі Євою) думав, що він (вона) у неї найулюбленіший. Бо як дитина приходила, то бабуся обов’язково якогось коржика в кишеньку клала.
![]() |
| Родина Тубишів, нащадки Євгенії Зотівни. Найстарша жінка - Марфа Яківна Тубиш (Вакуліч) |
У Євгенії Зотівни Марчук та Якова Дем’яновича Зубковича (Петрука, Тубиша) було 5 дітей. Усі вони жили в Храпині.
![]() |
| Зліва чоловік Тубиш Ольги Іванівни - Кузнецов Валентин Петрович, справа - Тубиш Панас Федорович |
1.Кирило Якович був інвалід із дитинства через хворі ноги, дітей не мав.
2.Федір Якович (1899) + Текля Денисівна мали четверо дітей: Панас (1932), Степан (1938), Петро, Василь (помер дитиною). Федір Якович Тубиш загинув у Польщі в 1945 році.
3. Марія Яківна (1916) + Іван Федорович Гайвук із Храпина мали двоє дітей: Адама та Леоніда.
4. Іван Якович (1904)+ Устина Мартинівна Сидорчук. У них було 9 дітей: Адам (помер дитиною), Феодосій, Софія, Анастасія (у заміжжі Кутасевич), Василь, Пилип, Афанасій, Марія (у заміжжі Бичкова), Ольга (у заміжжі Кузнєцова).
5. Марфа Яківна (1900) + Арсентій Карпович Вакуліч із Храпина мали 4 дітей: Іван, Степан, Валентина, Ганна. Марфа була маленького зросту, мала гарні риси обличчя, швидка, вміла прясти, вишивати, лікувала діток від пристріту, переляку. Клала пальчики на животик дитині, шепотіла, і біль проходив. Веселенька була, добра.
![]() |
| Тубиш Федір Іванович та Гайвук Марія Яківна. Фото 1947 року |
Записано від пра(2)внучки Зота Івановича Алли Голокоз.
Доповнення до цього дослідження приймаються...
Пошуки продовжуються...















%20%D1%82%D0%B0%20%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D1%83%D0%BA%20%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20(%201916%D1%80.%D0%BD.).%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%201947%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83..jpeg)
Немає коментарів:
Дописати коментар