У російській армії воювало багато українців. Мій прадід Максим Ходневич розповідав у родині цікаву історію про часи Першої світової.
Коли після громадянської війни на Поліссі запанував мир, то ті роки були голодні. І дідусь вирушив на велику Україну за хлібом. В одному селі Полтавської губернії зайшов до двору господаря. Той почав розпитувати, звідкіля пришелець прибув. І коли дізнався що з Нобля, запитав:
- Як там Тишково?
Дід дуже здивувався, що цей чоловік знає про нобельські урочища. Тоді господар підняв руку і показа кульшу, додавши:
- Там я зоставив свої пальці на війні.
Тишково - це урочище, де російське командування впроваджувало безглуздий прорив німецьких оборонних ліній. Ця територія була ще й до того укріплена трясовинами непрохідного болота.
Цю історію мені розповіла мама.
Полтавчанину пощастило: він лише пальці там залишив, а скільки ж їх полягло у тім болоті? Як і в цілому на тій імперській війні....
Немає коментарів:
Дописати коментар