Це навіть якось дивно, що поліські діти нині майже нічого не знають про льон. Вони не бачили, як він цвіте. А були часи, коли льонарство було головним заняттям поліських жінок. Про це можна дізнатися із замітки Людмили Романович, написаної польською мовою в 1937 році.
Ось деякі нотатки цього повідомлення: "Із давніх часів людина використовує льон. Без нього, як без хліба, не можна уявити наше життя. Про нього є багато пісень, віршів.
Збереглося чимало архівних документів міжвоєнного періоду, де розповідається про вирощення льону та його переробку. У 1931 році Польща займала друге місце в Європі по вирощуванню льону. Цим промислом займалися не лише у великих маєтках, а й у кожній селянській родині. Робота ця була дуже тяжка.
Багато наукових праць було написано про льон. Організовувалися спеціальні рільничі школи, де навчалися вирощувати й переробляти льон. Не кожен міг у них навчатися, бо навчання було платним. Так, у селі Жабчиці із 28 листопада по 4 грудня 1937 року проводилися такі курси для сільської молоді.
Там навчалися молоді дівчата та молоді жінки. Платня становила 195 злотих. Льон для переробки на курсах надав поміщик із Мутвиці Геронім Тукальський-Нелюбович".
Недавно стало відомо, що на Рівненщині китайці розпочнуть вирощувати та переробляти льон. У Сарненському районі бізнесмени з «піднебесної» планують збудувати льонопереробний завод, а вирощувати льон у 5-ти північних районах нашої області. Китайці хочуть взяти в оренду близько 30 тисяч гектарів землі для вирощування та переробки льону.
Можливо, Полісся знову стане центром льонарства...
Немає коментарів:
Дописати коментар