Російський письменник Андрій Дугінець - автор роману "Стохід" про поліське село Морочне

У роки Другої світової війни доля закинула  російського письменника Андрія Максимовича Дугінця в поліське село Морочне. Через роки він напише про перебування тут роман "Стохід".

Письменник народився в селі Чаплинка Дніпропетровської області. Деякий час жив у Казахстані. У 1957 році закінчив літературний інститут імені М.Горького. До війни працював учителем.

Військова частина, де служив червоноармієць Дугінець, була розквартирована поблизу радянсько-німецького кордону. Після оточення бійці проривалися на схід по німецьких тилах.

Двоє червоноармійців - Андрій Дугінець і Петро Басов - дісталися до села Морочне, яке було в глибокому тилу німців. 

Хлопці залишилися в селі, випускали листівки. Потім був арешт. 13 днів Андрія Дугінця допитували німці.

Ось розповідь жителя села Морочне Івана Омеляновича Янковця: «Катерина Максимівна Крепка й Ольга Опанасик зібрали 36 підписів, щоб німці відпустили «восточника». Свідчили, що він тутешній. 

Це на той час був смертельний вирок для тих, хто підписався. І все ж люди не побоялися, заступилися. Хлопців відпустили. Андрій намалював гарні портрети Савчука П.П., Багна А.А., священика Навроцького».

Згодом автор роману партизанив у наших краях і водночас цікавився історією Полісся, життям морочненців.

Був учасником партизанського з'єднання Федорова, писав у партизанську газету «Червоний прапор» нариси під псевдонімом Андрій Хвиля, потім партизанив у Словаччині.

Один екземпляр свого роману "Стохід" автор підписав так: «Дорогим морочлянам, яким все життя буду вдячний за те, що зробили для мене в найважчі дні мого життя. 1 липня 1983 року». 

Інша книга автора має такий автограф: «Пилипе, прочитаєш і зрозумієш, що пам’ятаю все, що було і як було в ті важкі дні. 1979 рік». Подарована книга Савчуку Пилипу, жителю села Морочне. Із ним письменник все життя підтримував дружні зв’язки.

Андрій Максимович був дуже вдячний жителям нашого краю. Часто стверджував, що поліщуки дуже трудолюбиві й терплячі: «Земля ваша така невдячна, неродюча, а ви все трудитеся».

В останні роки свого життя він жив у Москві та все любив повторювати: «Таких працелюбивих людей, як на Поліссі, ніде немає».

Роман «Стохід» розповідає про життя поліщуків напередодні Другої світової війни. У планах автора було написання другої й третьої книг про село Морочне. Та не судилося...